Свято зимового св.
Миколая відзначалося з давніх-давен.
Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора
Костянтина (ІV ст.) і був архієпископом у Мирах. Народився у багатій сім’ї і
виріс доброю й чуйною до чужої біди дитиною.
Батьки його померли дуже рано. І хоча хлопчикові нічого не
бракувало, він жив під опікою родичів, все ж таки відчував нестачу батьківської
ласки і любові. Маленький сирота все частіше тікав з багатого будинку до
друзів, дітей убогих батьків, котрі жили в темних глиняних хатах і нерідко йшли
спати голодними.
Найбільше бідувала родина Петруся. Батько був уже дуже
старим і немічним, мати лежала хвора, а сам Петрусь бігав у холод босоніж.
Увечері Миколай тихенько, щоб слуги не бачили, побіг до комори, набрав у
торбину борошна, налив пляшку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав пару теплих
панчіх і нові постільці та й сховав усе у велику торбу. Вранці старий батько
Петруся знайшов торбу коло свого порогу і не міг натішитися дарунками. А хто це
міг зробити і кому дякувати, не знав.
Минули роки. Миколай став священиком. Віддав усе своє майно
бідним людям і скрізь чинив тільки добро. Одного разу він врятував невинного
чоловіка, батька багатьох дітей, від страти, запропонувавши за те своє життя,
проте помилували обох.
Священик Миколай своїм милосердям заслужив винагороду у Бога
– благодать творіння чудес. Кожного року 19 грудня у День ангела св. Миколая ми
відзначаємо це улюблене всіма свято.
У нас, в Україні, усе відбувається тихо-тихо. У ніч з 18 на
19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно
кладе, переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі, жадані дарунки.
І що характерно – саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й
дівчатка. Звідки Миколай знає, що кому потрібно? Взагалі-то напередодні
чарівної ночі слід написати лист-прохання до святого, покласти записку на
вікно і сподіватися на здійснення мрії: чи то Ангел, чи то яка пташка-невеличка
той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо
малюк ще цілком неписемний, то святий і так здогадається.
