Виховні заходи

Інтелектуальна гра "Моя країна - Україна"

            Урок пам’яті      (Усний журнал  « Кіровоградщина під окупацією»)

Мета: ознайомити учнів з окупаційним режимом під час ІІ світової війни на Кіровоградщині, з діяльністю руху Опору; з’ясувати суть політики Голокосту; виховувати патріотичні почуття, кращі моральні якості, повагу до старшого покоління, інтерес до історії України

Обладнання: виставка книжок про ІІ світову війну, аудіозаписи  пісень

Перебіг заходу

І Організаційний момент.

ІІ Оголошення теми й мети заходу.

ІІІ Ознайомлення зі сторінками журналу.

1.     Перша сторінка – «Окупаційний режим».

Учень 1

До 8 серпня 1941 року територія Кіровоградщини була повністю окупована німецькими загарбниками. Страшна завіса гітлерівської окупації опустилася над рідним краєм на довгі 32 місяці.

Учень 2

Як складова частина рейхскомісаріату «Україна», Кіровоградщина увійшла до генерального округу « Миколаїв».

Учень 1

Управитель окупованої України Еріх Кох зазначав: «Ми – раса панів і повинні управляти жорстко, але справедливо… Я вичавлю з цієї країни все  до останньої краплі… Я прийшов сюди не ради доброчинності…  Місцеве населення повинне працювати, працювати і ще раз працювати».

Учень 2

Робочий час тривав по 14 – 16 годин. Населення залучалося до примусових робіт на будівництві шляхів, виконувало інші повинності в інтересах окупаційної влади.

Учень 1

З області вивозилося продовольство, обладнання заводів і фабрик, родючий чорнозем. Одним із страшних злочинів гітлерівських окупантів було примусове вивезення до Німеччини української молоді для рабської праці. Їх називали остарбайтерами – «східними робітниками». Понад 50 тисяч кіровоградських юнаків і дівчат були остарбайтерами, носячи нагрудний знак «ost».

2.     Друга сторінка – «Політика Голокосту. Знищення військовополонених»

Учень 3

Гітлерівці здійснювали тотальне винищення єврейського населення. Це . явище увійшло в світову історію як Голокост (катастрофа). На Кіровоградщині  проживало дуже багато євреїв. У багатьох сім’ях були змішані шлюби.Вибору в таких сім’ях не було – їх чекала смерть.

Учень 4

Масові розстріли розпочалися відразу ж після окупації області. Їх здійснювали спеціальні есесівські підрозділи. 30 вересня 1941 року стало початком знищення єврейського населення у Кропивницькому(Кіровограді).

Приречених зібрали за оголошенням біля синагоги і вивезли до протитанкового рову за містом. Де протягом кількох діб розстрілювали з автоматичної зброї. Такі розстріли проводилися у кожному населеному пункті.

Учень 3

У лютому 1942 року по-звірячому були вбиті діти-сироти єврейської національності з неевакуйованих дитбудинків .

Учень 4

У Голованівську, Знам’янці, Кропивницькому, Олександрії, Павлиші, на станції Адабаш Новоукраїнського району гітлерівці створили табори для військовополонених, де бранців катували і знищували.

3.Третя сторінка – «Рух Опору»

Учень 5

Невдоволення населення жорстоким окупаційним режимом , нещадний терор, масові вбивства мирного населення, геноцид евреїв, вивезення молоді до Німеччини, пограбування економіки спричинили опір гітлерівським окупантам. Було створено партизанські загони та диверсійні групи.

Учень 6

Важливу роль у розгортанні партизанського руху на Кіровоградщині відіграв рейд кавалерійського партизанського з’єднання під командуванням

 М. І. Наумова, яке у лютому-березні 1943 року пройшло по 12 районах області, завдавши ворогові значних втрат. На початку 1944 року збройну боротьбу проти фашистів на території області вели 41 підпільно-диверсійна група, 17 партизанських загонів і 2 з’єднання, які налічували понад 8 тисяч месників.

Учень 5

Поряд із комуністичним рухом опору  на Кіровоградщині діяло і підпілля ОУН. У доповідній записці НКВС УРСР 1941 – 1942 року вказано, що «окупанти розпочали розправу з бандерівцями і дали ясно зрозуміти українським націоналістам, що про «самостійність України» і мови не може бути».

Учень 6

Окупація завдала області величезних втрат. Гітлерівці знищили майже всі промислові підприємства, вивезли устаткування з заводів та фабрик, спалили десятки населених пунктів, знищили сотні кілометрів залізниці, підірвали мости. На фронт пішло 189 223 жителів області, не повернулися до рідних домівок 92 863 чоловік, з яких 44 000 до сьогодні вважаються зниклими безвісти.

ІV Ознайомлення зі спогадами, виставкою книжок,  прослуховування аудіо записів пісень про війну.

V Підсумки

Бесіда з БЖД "Обережно: ожеледиця!"

  Ожеледиця – це шар щільного льоду, що утворюється на поверхні землі і на предметах, що оточують людину, при замерзанні переохолоджених крапель дощу або туману при невеликій мінусовій температурі навколишнього повітря.    Ожеледиця представляє безпосередню небезпеку життю і здоров'ю людей, безпечному руху транспортних засобів по дорогах.    У нещасного випадку можуть бути різні причини, але найчастіше це необережність.   Взимку люди часто травмуються через ожеледицю на ковзанках,  припорошених снігом, під час дитячих зимових ігор, при катанні з крижаної гірки на санчатах, лижах, ковзанах. Уберегтися від травм під час ожеледиці можна, якщо дотримуватися простих правил поведінки:• перед виходом із будинку натріть наждачним папером підошву або наклейте на неї лейкопластир чи ізоляційну стрічку;• людям похилого віку краще взагалі не виходити з дому у такі дні;• ходіть по тротуарах, посипаних піском або сіллю, а якщо вони не посипані, ходіть по непритоптаному снігу, який зазвичай залишається на внутрішньому краї тротуару;• при ступанні по льоду максимальне навантаження на стопу повинно приходитися не на п'яту, а на носок;• ходіть неквапливо, ноги злегка розслабте в колінах;• не тримайте руки в кишенях — це збільшує ймовірність не тільки падіння, але й отримання тяжких травм, особливо переломів;• бережіться ковзанок, припорошених снігом, ходіть по освітленій частині тротуару, не перебігайте проїжджу частину дороги;• під час танення снігу та льоду дуже небезпечними є бурульки. Для того, щоб уникнути травм від них, не ходіть близько попід стінами будинків;• при падінні на руку можливий перелом кісток передпліччя або кисті. В цьому випадку наложіть одну шину (з підручного матеріалу - дошки, гілки тощо) на внутрішню поверхню руки. В напівзігнуті пальці вкладіть валик та підвісьте руку перед грудьми;• при переломі стопи або гомілки дві шини закріпіть по бокових поверхнях ноги з фіксацією стопи та коліна;• при сильній кровотечі зав'яжіть шарф, хустку, ремінь на 10-15 см вище місця пошкодження, паличкою сильно закрутіть їх. Травмованого необхідно відвезти в лікарню протягом години, якщо він перебуває на холоді; через 1,5 години - якщо він у теплі. Коли за цей час потерпілого не доставлено в лікувальний заклад, закрутку розпускають, передавлюючи артерію вище рани, а через 8-10 хвилин знову закручують.• якщо ви посковзнулися, присядьте, щоб знизити висоту падіння. У момент падіння постарайтеся згрупуватися і, перекотившись, пом'якшити удар об землю. Не намагайтеся врятувати речі, які несете в руках. Не кваптеся підводитись, огляньте себе, чи немає травм, попросіть перехожих допомогти вам.    Пам'ятайте: особливо небезпечними є падіння на спину догори обличчям, тому що може трапитися струс мозку. У разі одержання травми обов'язково зверніться до лікаря за наданням медичної допомоги.   Будьте обережними, не наражайтеся на небезпеку!    Перед виходом з будинку змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття "льодоступи": ·         прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;·         наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один - два дні вистачає);·         натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);·         намажте на підошву клей типу "Момент" та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.    Пам'ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.   Не виходьте без потреби на вулицю, коли ожеледиця. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.   Користуючись цими нехитрими правилами людина зможе забезпечити себе в зимовий період часу, коли на дорогах ожеледиця.

Інтелектуальна гра  «Моя країна - Україна»

Мета: розширювати та поглиблювати знання про свою країну, розвивати в дітей прагнення бути свідомими  громадянами  України, виховувати любов до рідного краю, його традицій і обрядів, формувати високі громадянські якості: патріотизм, людяність, доброту, милосердя та працьовитість

Обладнання: мультимедійна дошка, рушник, вінок, писанка, поробка, оздоблена петриківським розписом,кошик, таблиця запитань, відео «Моя країна – Україна»    https://youtu.be/m64DU669viM , картки з варіантами відповідей

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ

І Перегляд відео «Моя країна – Україна»

ІІ Учень :

Ти чуєш, як шумить Дніпро,

Як лине пісня солов’їна?

То все на щастя, на добро,

То наша рідна Україна.

Не згасла праведна зоря,

Не впала правда на коліна.

У кожній думі Кобзаря

Живе могутня Україна.

В боях щербили ми шаблі

І воскресали на руїнах.

По всій землі, святій землі

Гриміла славна Україна.

І слава Хортиці гучна,

І Берестечка кров невинна –

То все вона, для всіх одна,

То наша вільна Україна.

Тут все твоє – степи, гаї,

У небі туга журавлина.

Нехай повік в душі твоїй

Не згасне наша Україна.

ІІІ Ведучий

- Вітаю вас! Сьогодні ми проводимо інтелектуальну гру «Моя країна - Україна». Гру, під час якої учні 7 класу можуть довести, що справжні патріоти знають про свою державу все. Як і в будь-якому конкурсі, у нас також є журі.

(представлення журі)

-​ А зараз я запрошую тих, хто змагатиметься за звання переможця, тих, хто покаже, як потрібно любити свою країну. Отже, зустрічаємо наших учасників (предсталення гравців).

- Мета нашого конкурсу – поповнити й розширити знання про нашу ріднуУкраїну, тому всі учасники повинні знати правила конкурсу:

1.​ За правильну відповідь учаснику нараховується один бал.

2.​ Після кожного етапу конкурсу члени журі повинні оголосити результати.

3.​ За порушення дисципліни, підказки, викрики ведучий має право зняти з команди один бал.

І тур (участь беруть усі учні класу)

На запропоновані питання потрібно дати якнайбільшу кількість правильних відповідей (учасники обирають один із варіантів відповідей: а, б чи в)

1.Як звали сестру Кия, Щека, Хорива?
а)Любава;

б)Либідь;

в)Мирослава.

2.Автор слів гімну України:

а)Павло Чубинський;

б)Михайло Вербицький;

в)Тарас Шевченко.

3.без якої святині зникає народ?

а)пісні;

б)мови;

в)прапора.

4.Назвіть ім’я князя, який охрестив Київську Русь.

а)Ярослав Мудрий;

б)Святослав;

в)Володимир Великий.

5.Хто з політичних діячів зображений на українській купюрі номіналом 5 гривень?

а)Богдан Хмельницький;

б)Іван Мазепа;

в)Михайло Грушевський.

6.Володар титулів «Найсильніша людина України» та «Найсильніша людина світу»(2004)

а)Володимир Кличко;

б)Василь Вірастюк;

в)Сергій Бубка.

7.Яке з морів не омиває Україну?

а)Чорне море;

б)Азовське море;

в)Берингове море.

8.Велике державне свято, яке символізує об’єднання України:

а)День Соборності України (22 січня);

б)День незалежності (24 серпня);

в)День українського козацтва та захисника Вітчизни (14 жовтня).

9.Різаний або рваний шматок прісного тіста, зварений у воді чи молоці:

а)вареник;

б)галушка;

в)смаколик.

10.Що означає слово «козак»?

а)сміливець;

б)вільна людина;

в)захисник.

Журі підводять підсумки.

ІІ тур

1.Визначення, у якому порядку гратимуть учасники (учням потрібно розташувати у хронологічній послідовності народні свята

Великдень

Покрова

Зелені свята

Різдво

Івана Купала

Водохреща.

Хто перший упорається із завданням, той першим обирає категорію).

2.Перед учнями – 8 категорій знань:

1.Народні звичаї.

2.Українська мова.

3.Фольклор.

4.Секрет.

5.Історія України.

6.Українська література.

7.Рідне село.

8.Відомі українці.

У кожній категорії – по 7 запитань. Учасники обирають категорію та номер питання. Якщо відповідь правильна, одержують один бал.

1.      Народні звичаї

1.Велика кругла хлібина з прикрасами (коровай).

2.Яке свято пов’язане із зустріччю зими та весни? (Стрітення).

3.Що шукали в ніч на Івана Купала? (квітку папороті).

4.Прядиво, намотане на кілок у прядці (кужіль).

5.Пора збирання врожаю зернових культур (жнива).

6.Істота в образі жінки з довгим розпущеним волоссям і риб’ячим хвостом (русалка).

7.Народні символи України (верба та калина).

2.Українська мова

1.Скільки частин мови в українській мові? (10)

2.Якими частинами мови може бути слово «мати»? (іменник, дієслово)

3.Буква без звука (ь).

4.Частина слова перед коренем (префікс).

5.Словниковий склад мови (лексика).

6.Як визначити дієвідміну дієслів? (поставити у 3 ос. множини).

7.Розмова двох осіб (діалог).

3.Фольклор

1.Як звали двох мишенят, що жили з півником? (Круть і Верть)

2.Що робити ніколи не пізно? (вчитися)

3.Що очі коле? (правда)

4.Володар лісів, кудлатий чоловік великого зросту, має великі зелені очі, цапині ратиці (Лісовик).

5.Бог  весняного сонця, весни, плодючості (Ярило).

6.Що красить людину? (добрі діла)

7.Хто з казкових героїв з’явився з горошини? (Котигорошко)

4.Секрет

1.У вогні не горить, у воді не тоне (правда).

2.Без рук, без ніг скелю руйнує,

На вогні оживає, на морозі стає скляною (вода).

3.Не вогонь, а обпікає боляче.

Стоїть зелене, торкнешся – обпечешся,

А свиня з’їсть – не вдавиться (кропива).

4.Що то за млин: весь день меле, а вночі відпочиває? (язик)

5.Без чого не можуть обійтися математик і мисливець? (без дробу)

6.Що підніме й найменша дитина, а через хату не перекине й найдужча людина? (пір’їну)

7.У вінку зеленолистім, у червоному намисті видивляється у воду на свою хорошу вроду (калина).

5.Історія України

1.Коли українці відзначають День прапора? (23 серпня)

2.Назвіть державні символи України.

3.Яку назву мала козацька держава, створена за дніпровськими порогами? (Запорозька Січ)

4.Як називається основний закон України? Коли його прийнято? (Конституція, 28 червня 1996 р.)

5.Хто є батьком української історії? (М. Грушевський)

6.Коли українці відзначають День гідності і свободи? (21 листопада)

7.Коли Україна стала незалежною державою? (24 серпня 1991 р.)

6.Українська література

1.Що викривається в жартівливій пісні « Грицю, Грицю, до роботи»? (ледарство)

2.Опис природи в художньому творі (пейзаж).

3.Основна літературна премія в Україні (Шевченківська).

4.Як називали в Україні мандрівних співців, що в супроводі музичних інструментів виконували народнопісенні твори? (кобзарі)

5.Хто автор героїко-романтичної повісті « За сестрою»? (А. Чайковський)

6.Твір І. Франка про боротьбу громади з монгольським військом ( «Захар Беркут»)

7.Який художній прийом використав Т. Шевченко у баладі «Тополя»? (метаморфоза)

7.Рідне село

1.Назвіть відомих вам письменників-земляків.

2.Скільки років Злинці? (260)

3.Яка річка протікає на території нашого села? (Дубівка)

4.Хто заснував наше село? (старообрядці з Чернігівської губернії)

5.Назвіть культурно-історичні пам’ятки Злинки.

6. Як називається книжка про про історію села? Хто її упорядник? («Злинка: від витоків до сьогодення», О. В. Голованова)

7.Назвіть відомого талановитого художника-злинчанина. (Петро Колодєєв)

8.Відомі українці  (учням пропонуються слайди з фото відомих людей України. Потрібно назвати ім’я та прізвище , рід діяльності)

1.Брати Клички.

2.Леся Українка.

3.Марко Кропивницький.

4.Богдан Хмельницький.

5.Руслана.

6.Яна Клочкова.

7.Богдан Ступка.

Журі підводить підсумки.

ІІІ тур «Мистецький кошик»( у ньому лежить твір мистецтва, яке потрібно назвати)

Реалія І

Унікальне українське мистецтво.

Одним з головних елементів цього образотворчого мистецтва є бігунок, що означає безперервність сімейного щастя та благополуччя.

Зародилося це народне мистецтво в українському селі Петриківка Дніпропетровської області.

(Петриківський розпис )

Реалія 2

Прекрасний витвір мистецтва, символ весняного пробудження природи.

Християни освячують їх у церкві разом з паскою.

Це розписане різноманітними символами яйце.

(Писанка)

Реалія 3

Хата без нього, що родина без дітей.

Хліб та сіль на ньому – ознака гостинності українського народу.

Їх вишивають, а потім прикрашають ними хату або витираються.

(Рушник)

Реалія 4

Найкраща прикраса для україночки.

Їх пускають на воду під час свята Івана Купали.

Це квіти, сплетені в коло, якими прикрашають голову.

(Вінок).

Журі підводить підсумки, визначають переможців.

ІV Нагородження переможців.

Матеріали до Олімпійського уроку-2016

Причини виникнення пожеж.

Основні причини виникнення пожеж у побуті:

-Непогашені сірники;

-Необережне використання гасових ламп;

-Недбалість при збереганні легкозаймистих матеріалів;

-Використання  металічних печей, які не відповідають правилам пожежної безпеки, залишання печі без нагляду;

-Порушення правил користування електричними приладами;

-Включення декількох побутових приладів в одну розетку;

-Коротке замикання, яке виникає через з’єднання двох провідників без ізоляції;

-Невідремонтованість побутових газових приладів;

-Пустощі  дітей: ігри сірниками, електроприладами тощо.

Правила поведінки при пожежі

-Викличте службу   101;

-По телефону 101 назвіть своє ім’я та прізвище; вкажіть, що саме  горить; повідомте адресу;

-Повідомте про пожежу будь-якому дорослому;

-Відключить газ, електроенергію, закрийте вікна та двері;

-Негайно залиште приміщення, не біжіть навмання, не баріться на виході;

-Накрийтесь мокрою тканиною (ковдрою, рушником). Дихайте через мокру носову хустку, тканину, одяг;

-Не можна користуватися ліфтом;

-Із задимленого приміщення вибирайтесь пригнувшись або повзком – внизу диму менше;

-Якщо не можна використати сходи, стрибайте у вікно;

-Не відчиняйте вікон, бо приток повітря тільки посилить горіння;

По прибутті пожежних повністю підпорядковуйтесь їх командам.

Дії при пожежі у школі

Вишикуватися парами.

Рухатися за учителем.

Не панікувати самим та заспокоїти товаришів. На території школи чекати подальших вказівок учителя.

Година спілкування на тему:

«Дотримання правил

дорожнього руху –

це запорука вашого життя і здоров’я!»

Підготувала класний керівник 6 класу Ю.В. Шульга

Година спілкування «Дотримання правил дорожнього руху  - це запорука вашого життя і здоров’я»

Мета. Формувати відповідальне ставлення до питання особистої і громадської безпеки в умовах дорожнього руху.

Закріпити знаня правил дорожнього руху і навички безпечної поведінки на дорогах.

Залучити школярів до участі в пропаганді правил безпечної поведінки на дорогах серед однолітків.

Ознайомити з алгоритмом дії при ДТП.

Розвивати мислення, увагу, спостережливість.

Хід:

І Організаційний момент.Оголошення теми й мети.

ІІ. Основна частина.

Історична довідка.

Першим в історії правителем, який ввів правила дорожнього руху, був Гай Юлій Цезар. Він        видав закон, відповідно до якого жінки Риму не мали права керувати колісницями.

Ще з січня 1618 року цар Петро І видав наказ про правила дорожнього руху. Ці правила обмежували швидкість їзди. Було введено правосторонній рух.

Складова Правил дорожнього руху — дорожні знаки. Вони у своєму розвитку пройшли довгий шлях становлення та удосконалення — від верстових, кілометрових стовпів та попереджувального трикутника "Обережно, жаби!" до міжнародної стандартизації.

Нині, окрім регулювальника, найголовніший "командир" вуличного руху — світлофор. А його прототипом був семафор, вперше встановлений у Лондоні в 1868 році. Перші електричні світлофори з'явилися в США в 1914 році. Вони мали всього два кольори — червоний і зелений, а до цього просто по черзі відкривалися-закривалися кольорові планшети — екрани. У Нью-Йорку в 1918-му, а в Москві в 1930 році встановлені перші триколірні світлофори.

Вправа «Самозахист від ДТП».

Вчитель: Чи знаєте ви, що таке ДТП?

Учні отримують зелені та червоні кружечки. Якщо твердження правдиве, учні піднімають зелений кружечок, якщо ні – червоний.

Вчитель: Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме:

переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів - НІ;

вибігати на проїзну частину з тротуару, - НІ, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні — по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,— ТАК: тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід — водія;

зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися праворуч, а, дійшовши до середини,— ліворуч – НІ: спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,— праворуч;

на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, - ТАК: отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли — близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

якщо зіткнення неминуче, треба залишати машину до її зупинки - НІ: головне — перешкодити своєму переміщенню вперед і захистити голову. Водію упертися ногами в підлогу, нахилити голову вперед і, напружуючи всі м'язи тіла, впертися руками в кермове колесо; пасажир повинен закрити голову руками й завалитися набік;

У разі перекидання автомобіля не «розпирайтеся» руками й ногами в салоні, а згрупуйтеся, вхопіться руками за сидіння і щосили притисніться до нього -ТАК.

  У разі падіння автомобіля у воду:

якщо машина тримається якийсь час на плаву, потрібно спробувати вискочити з неї через відчинені двері. – НІ: Двері відчиняти при цьому не слід, тому що до салону через відчинені двері рине вода, евакуюватися потрібно через вікна. Іноді для цього досить кількох секунд.;

при зануренні у воду з зачиненими вікнами та дверима повітря в салоні ще зберігається кілька хвилин. За цей час можна ввімкнути фари, щоб потім легше було шукати автомобіль, зробити глибокі вдихи й видихи, щоб наситити кров киснем, позбутися зайвого одягу, взяти документи й вибиратися з машини вплав через вікна, вхопившись за дах, інакше сильний потік води відкине вас назад. Якщо вікно не опускається, слід розбити лобове скло; опинившись під водою, пам'ятайте, що у вас у запасі 30—40 секунд, і цього цілком достатньо, щоб вибратися з води. Головне — не панікувати.

Перегляд відеоуроку "Небезпеки, які можуть Вам зустрітися по дорозі в школу"

Вікторина «Експерти з ПДР». Учні поділяються на команди та відповідають на питання. Виграє команда, яка отримала більше балів за правильні відповіді.

1.Де повинен рухатись пішохід по заміській дорозі? (По лівій обочині, назустріч рухомому транспорту).

 2.Які лінії розмітки ви знаєте? (Горизонтальна розмітка, вертикальна розмітка).

3.На які групи діляться всі дорожні знаки? (Попереджувальні, знаки пріоритету, заборонні, наказові, інформаційно-вказівні, знаки сервісу, знаки додаткової інформації.).

4.Які попереджувальні знаки вам відомі? Про що вони говорять? («Пішохідний перехід», «Діти», «Ремонтні роботи», «Нерівна дорога», «Залізничний переїзд», «Небезпечний поворот» і т.д.).

5.Що таке світлофор-мигалка? Для чого він встановлюється і який сигнал подає? (Світлофор, у якому кольори мигають. Зокрема, жовтий мигаючий сигнал чи два жовтих почергово мигаючих сигнали дозволяють рух і попереджають про нерегульоване перехрестя чи пішохідний перехід).

6.Де на автомобілі встановлюється державний номерний знак? (Внизу передньої і задньої частин кузова автомобіля).

7. Що таке гальмівний шлях автомобіля ? (Це шлях автомобіля від початку гальмування до повної зупинки).

8.Які ви знаєте заборонні дорожні знаки ? («В’їзд заборонено», «Рух заборонено», «Пішохідний рух заборонено», «Стоянка заборонена» і т. ін.)

9.З якого віку дозволяється перевозити дитину на передньому сидінні легкового автомобіля? (Забороняється перевозити: дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, — у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля — без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда)

10.З якого віку дозволяється перевозити дітей в кузові вантажівки? (Забороняється перевозити дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля)

ІІІ. Заключна частина.

Рефлексія. Доповни речення «Для мене дотримання правил дорожнього руху – це…»

Домашне завдання: розробити проект пам’ятки для пішоходів.

Тема: Чорнобиль - наш одвічний біль                                                                                     

 Мета: ознайомити учнів з трагічними подіями на Чорнобильській АЕС, розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя заради майбутнього життя людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю.

 Обладнання:  портрети пожежників, які загинули; живі квіти; свічка пам'яті з чорною стрічкою; виставка книг «Чорнобиль — трава гірка», аудіозаписи, презентація «Чорнобиль»

                                                              Ти відомий сьогодні кожному

                                                               Не ім`ям своїм, а бідою.

                                                               Тою вулицею порожньою

                                                                Понад прип`ятьською водою…

                                                                Мій Чорнобиль !

                                                                Зелений пагорбе !

                                                                У якому ти жив сторіччі !

                                                                 Запеклись перестиглі ягоди,

                                                                 Наче кров, на твоїм обличчі.

                                                                                              І. Білий

учень

ЧОРНОБИЛЬСЬКІ ДЗВОНИ

Цей день пам 'ятаємо всі, як один.

Той час не злічити - немає годин,

Які б повернули святеє життя,

Та в день той квітневий нема вороття.

Чорнобильські дзвони над нами пливуть,

Чорнобильські дзвони нам спать не дають,

Чорнобильські дзвони над світом  кричать,

Чорнобильські дзвони - то смерті печать.

Не вірили. Думалось: лихо пройде

І болю не буде - тягар упаде.

Та атом страшенний на землю упав,

О, скільки він горя й печалі завдав.

Минуло 29 рокiв, а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув  безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю.

Уже давно вiддзвенiли чорнобильськi дзвони, а ми все ще пам'ятає мо тих, хто пiшов у вогонь, - вони увiйшли у стогiн i душу, болем зчорнену до дна:

  Рахунок буде 904. Всiх поiменно у незабуття.

   I буде суд, який поверне вiру,

               Та не поверне молодi життя.

              Хто квiтень наш отак пiдступно зрадив,

              Що стiльки горя, аж рида весна?

  I хто тепер такiй бiдi зарадить?!

  Щоб жив Днiпро i щоб жила Десна.

26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

       учень

26 квітня!

В ніч із забуття

Йде страшне створіння – атомне дитя.

Суть його безкровна і зіниць нема

І уста безмовні, і душа німа.

Вирвавшись на волю з мороку ночей,

Вже калічить долі і батьків.

Виродок – створіння ціль страшну таїть

Поглина сумління, душі нам двоїть.

Простяга до серця щупальця страшні

І вселяє муки, муки неземні.

Присипляє мозок посвистом глухим

Стронцієву дозу сипле, наче дим.

       

        Учень

26 квітня!

Люди не проспіть!

Атомне століття раною горить.

Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу,

Щоб зустріли внуки вранішню зорю.

І виростають покоління

Котрі не чули тиші

Що зберегли ми, що надбали

Що дітям в спадок передать?

Тепер тут зона, а була земля,

Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль.

Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.

Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього.

Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки: всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

„З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.

Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км.

На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь”.

Учень

Зойкнула Земля чаіним криком

- Сину, вбережи і захисти!

Вийшла мати із іконним ликом:

- Йди, синочку, хто ж коли не ти?

Спалахнуло небо, впало крижнем

- Сину, вбережи і захисти!

Вийшла жінка з немовлятком ніжним:

- Йди, коханий, хто ж коли не ти?

За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники з охорони Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.

23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м2. Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур.

Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.

Учень

Вогонь і землю зріднили собою

І кипіла у них під ногами земля

Навіть небо двигтіло од вогненного болю

І тривога палюча долітала здаля.

А трагедія кожну мить наростала

Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.

І немов з Хіросіми, з безодні повстала

Перед людством, відкривши свою таїну.

Як спинити її – гуртувало єдине бажання,

Не терпілось, не ждалось – загрожував згаслий час.

Невпокорене атомне випробування

Впало вперше, пожежники мужні, на вас.

Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка. Тепер про Віктора і його бойових соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім’ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: „Тримайтесь ближче до життя, хлопці”.

Учень

Лейтенанти – хлопці непохитні,

Молоде, вогненне покоління.

Ви, як пам’ять у тривожнім світі

Раду незнищенного коріння.

Першим важко. Ви ж були найперші,

Із вогню та в полум’я шугали

Не до подвигів і не до звершень

Ви ж собою людство заступали.

Та серця, мов кремені, не вгасли

Залишались іскрами на тверді

Тільки жити – в нас бунтує спрага,

Та продовжить пісню родоводу.

А лишилась вірності присяга.

Батьківщині. Матері. Народу.

Коли молоді пожежники, котрі першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації були ще живими, журналісти запитували у них: „У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?”

Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.

Учень

Перший удар на себе

Перший вогонь на себе

Так відчайдушний Данко

Людям віддав своє серце.

Як же тут не згадати

Поруч з ним не назвати –

Вас, що уміли серцем

Грізний вогонь зупиняти.

І віддали – що мали

Життя – що одне в людини

Вірю, що врятували,

Долю моєї дитини.

Майор Телятников.

Із вогню у безсмертя смерть поправши ступили вони.

Одразу за пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши першу медичну допомогу визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Медики працювали цілодобово.

Учень

Люди в білих халатах до землі вклоняюся вам!

В час біди – ви солдати! Чи ангели милосердя?

Це крізь ваші серця йде жорстока передова

Де незвично чатують порожні очиці смерті.

.

Одними із перших зустріли цю біду і працівники зв’язку. У ті напружені трагічні хвилини після вибуху і метал не витримав: пульт централізованого зв’язку „Київ – Прип’ять” замовк. Та вже через 20 хвилин він вже знову заговорив.

Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією на повернення до рідних домівок.(аудіозапис «Евакуація Прип’яті»)

Учень

... йдуть колони, колони, колони...

Розминаються повні – порожні,

Незбагненна процесів болю,

У автобусах тих подорожні

Ідуть наче із долі в недолю

На вокзали, в лікарні, у безвість

Із Чорнобиля, з Прип’яті, звідки?

Розтривожено вуликів безліч

Невидимого стишені свідки.

Шестеро із 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли.

- Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик;

- Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок;

- Сержант Микола Васильович Ващук;

- Сержант Володимир Іванович Тищура;

- Старший сержант Микола Іванович Тітенок.

У вогні не згорів їх жертовний чорнобильський слід. Ще затужить по хлопцях Земля і скорбота земна.

(Хвилина мовчання).

Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне.

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.

Коли оцінили масштаби катастрофи, стала очевидною евакуація населення із найбільш небезпечної зони радіусом 30 км навколо станції. Люди назавжди покидали рідні домівки. Ох, як нелегко було людям залишати той край, де народилися, виросли, землю, де були могили предків, де все рідне, дороге. Для людей ця місцевість стала мертвою, але природа і далі продовжує життя.(аудіо запис «Чорнобиль – репортаж»),

Мертві чорнобильські села... Ми відчуваємо їхнє мертве застережливе мовчання, відчуваємо небезпеку, що принишкла у траві, воді, деревах. Земля залишилася без своїх господарів, залишилися самотніми подвір'я, стара груша, стежки...

Повертаючись у безлюдну зону, журавлі дивуються, чому тут не чути веселих дитячих голосів, чому тут немає життя. В цій місцевості пустують безлюдні будинки.

       Учень

На пустищі дикім росте бузина,

Сіріє край поля хатина сумна.

Облуплені стіни, полин, спориші -

Не видно й не чути навкруг ні душі.

І тільки при місяці пізно вночі,

Коли над хатиною стогнуть сичі,

І вікна примарливим блиском горять, -

з сіней у світлицю крадеться, мов тать,

Якась неземна, потойбічна мара,

І груша в дворі завмирає стара.

І чути, як в миснику дзвонять миски,

І хрестяться лячно побожні жінки.

І святять очима коти з темноти,

І хочеться швидше те місце пройти,

Де буйно і дико росте бузина,

Де пусткою хата сіріє сумна.

( Пісня «Мої лелеки, лелеки білокрилі»).

На ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії, за скромними підрахунками 1989 року, витра-чено 8,5 мільярдів карбованців, тоді як усі АЕС у бувшому Радянському Союзі, разом узяті, за роки своєї роботи дали величезний прибуток - 25 мільярд.

Чорнобиль... Мертва земля... Це - трагедія для всього людства, більшої годі уявити!

        Учень

Є чорне золото, є чорний хліб.

Є чорний лебідь і лебідка чорна.

Та найчорнішим серед них усіх

Є все-таки Чорнобиль.

Є чорна хмара й чорний-чорний дим,

Година чорна і тюльпани чорні.

Та найчорнішим серед них усіх

Є все-таки Чорнобиль.

Є чорна Африка і чорний крук,

Він чорно-чорно-чорний,

Та найчорнішим серед них усіх

Є все-таки Чорнобиль!

Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240. весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення.

А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживає в забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.

Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу.

(Пісня Руслани Денеги «Чорнобиль»)

Правила поведінки під час грози: у будинку, в полі, у лісі. Що треба знати, щоб вберегти себе і будинок від руйнівної сили блискавки

Бесіда про правила протипожежної безпеки

Мета: ознайомити учнів з правилами поведінки під час грози. Розвивати вміння поводитися під час грози в полі, в лісі, вдома. Виховувати уважне ставлення до правил і необхідність їх виконання.

Обладнання: малюнки або фотографії блискавки і її руйнівної дії.

Учень

Так було спекотно й тихо надворі,

Від жари поблідло й небо угорі.

Раптом перестали птахи щебетати,

Квіти пелюсточки стали закривати.

Враз повіяв вітер — це гроза летить.

Дощ рясний проллється за коротку мить.

Волохаті хмари наповзли на небо.

Людям краще вдома відсидітись треба,

Бо гроза з собою блискавку несе.

Блискавка спалити може геть усе.

Як вона блискає, хмари розтинає.

В дерево ударить — дерево палає.

Бо у неї сила величезна дуже —

Велетня-споруду зруйнувати здужа!

Все живе убити може — всім відомо.

А тому не треба йти в грозу із дому.

Учениця

Бо на кожній хаті є громовідвід,

Вікна й двері також зачинити слід.

І кватирки треба теж позачиняти,

Протягів у хаті варто уникати.

Телевізор, праску також не вмикай.

І грозу в квартирі ти перечекай,

Бо стихія грізна і глуха до слова.

Розбушується — все знищити готова.

Учитель. Природні стихії — це потужна і неприборкана сила. Людина не вміє управляти природними стихіями, тому безсила перед ними. Бурі, урагани, смерчі можуть змітати все на своєму шляху, вони піднімають в повітря людей, тварин, величезні машини, знімають дахи будинків і все руйнують на своєму шляху. Крім того, величезні чорні грозові хмари проносять над землею надзвичайно потужні електричні розряди, що їх називають блискавками. Вони можуть убити все живе, можуть викликати руйнівний вогонь і спалити все дотла. Блискавка настільки потужна, що може зруйнувати великі споруди, розламати, мов сірничок, столітнього дуба, зруйнувати потяг, залізницю, літак, потопити корабель... Блискавка зазвичай ударяє у найвищі споруди, одинокі дерева, у воду, у все, що рухається, бо це притягує електричні розряди. Тому на кожній будівлі люди ставлять громовідвід — це пристрій для захисту будинків та інших споруд від руйнівної дії блискавки. Якщо його немає, то блискавка вдаряє в споруду і руйнує її. Від неї треба оберігатися. Чи знаєте ви, як? (Відповіді дітей.) Звичайно, найкраще перечекати грозу вдома. Але й у цьому випадку треба знати певні правила, щоб залишатися у безпеці. Пригадайте їх. (Відповіді дітей.)

Запам’ятай!

Перед наближенням грози треба позачиняти вікна, двері, кватирки, щоб уникнути протягів.

Не можна вмикати будь-які електроприлади: телевізор, магнітофон, праску, чайник тощо.

Вимкни з розетки електроприлади, а в розетки встав пластмасові заглушки.

Якщо ви все зробили правильно, то не треба боятися і ховатися під ліжко.

Під час грози на вулиці не можна користуватися мобільним телефоном, програвачем музики та іншими електроприладами.

Учитель. Давайте розглянемо малюнки, де зображена блискавка. (Учитель показує малюнки (фотографії) блискавки.) Блискавка — це зиґзаґоподібна електрична іскра — наслідок розряду атмосферної електрики в повітрі, що буває під час грози. Є люди, які фотографують блискавки, тому що вони не схожі одна на одну. Однак таке заняття дуже небезпечне. У житті бувають різні випадки. Іноді гроза може застати людину в полі. Навкруги блискає, гримить, розриваються страшним гуркотом електричні розряди, йде дощ або падає град, а людині сховатися ніде. Що ж тоді робити? (Відповіді дітей.) Коли людину застає гроза в полі — це дуже небезпечно. Але треба знати, що і тут є свої правила.

Запам’ятай!

Не можна бігти, бо від блискавки не втечеш. Якщо біжиш, то повітря рухається за тобою і це притягує блискавку.

Не можна йти чи стояти у полі.

Потрібно знайти найнижче місце і там присісти та прикритися одягом.

Не можна залазити у воду, бо вода притягує на себе блискавку.

Ніколи не ховайся під дерево — це небезпечно.

Якщо гроза застала тебе в лісі, то не біда. Ти у лісі знайдеш чимало місць, де можна заховатися. Але запам’ятай, що ставати під дерево не можна. Не панікуй, не плач і не метушись, а стань і подумай, де є безпечніше місце, і йди туди. Це може бути яма під вивернутим деревом або яр, канава без води або молода посадка дерев, густі кущі або просто нижче місце. Присядь там, накрийся одягом і чекай закінчення грози.

Запам’ятай!

Ніколи не ставай під дерево. Не залазь на нього і не ховайся в дупло верби чи іншого дерева.

Знайди ямку під коренем вивернутого дерева і там присядь.

Грозу можна перечекати в яру.

Можна присісти в канаві, де немає води.

Можна пересидіти грозу в густій посадці чи в кущах, де нижче місце.

А щоб гроза не застала тебе ні в полі, ні в лісі, то треба любити природу і придивлятися до неї. Вона тобі завжди підкаже, коли буде гроза. Чи знаєте ви прикмети, які попереджають про наближення грози? (Відповіді дітей.)

Василь Скуратівський пропонує добре придивлятися до прикмет, щоб знати, якою буде погода.

Наприклад:

Вранці роса і туман — на добру погоду; чим більша роса, тим спекотніший день; немає роси ввечері та вночі — віщування дощу.

Вечірня роса лягла рано — наступний день буде сонячним.

Якщо краплинки роси висять на самих кінчиках травинок чи листочків — буде дощ.

Вранці чути безперервний грім — надвечір піде дощ з градом.

Часто гримить грім, зливаючись у суцільний гул, — буде град.

Глухий грім — на тихий дощ, голосний — на зливу.

Поникли квіти картоплі — буде дощ.

Якщо сильно пахнуть квіти жовтої акації — буде дощ.

Якщо вранці не розкрилися білі квіточки зірочника, то в обід піде дощ.

Якщо листя папороті скручується донизу — перед ясною погодою, а якщо випростується — на негоду.

Горобці зранку купаються в пилюці — в обід піде дощ.

На бурю сосна дзвенить, а дуб — стогне.

Мурахи ховаються у гнізда — на грозу.

Якщо п’явки бунтують, судомно звиваються, виповзають з води, присмоктуються до сухого місця — бути грозі.

Перед дощем кручені паничі (іпомея) складаються вузликом.

Учитель. Як бачите, усе в природі пов’язане між собою. Природа розумна і підказує нам, чого треба чекати. А тому людині треба вивчати природу, щоб бути у безпеці і вміти передбачати, бо прикмет є чимало. Наприклад: якщо кричать ворони — буде дощ; у природі враз серед дня запанувала тиша і квіти закрилися — чекай грози. Звернися до книжки Василя Скуратівського «Місяцелік», там описано багато прикмет, які допоможуть тобі орієнтуватися у природному середовищі. Народна мудрість каже: «Хто багато читає, той багато знає».

Виступ екологічної бригади

1.Звучить пісня Руслани. Учні виходять по черзі, співаючи пісню

Я хочу, щоб моє дерево було зеленим,

Щоб зла сокира його ніколи не торкалася!

Щоб колискова бабусина знов прийшла до мене,

І щоб зі мною назавжди зосталася!

А я хочу, щоб моя річка була чистою.

Бо я влітку дуже люблю в ній купатися!

А ще хочу, щоб сонце посмішкою променистою

Не забувало кожного ранку зі мною вітатися!

А я просто люблю збирати квіти,

Дихати їхніми ароматами!

Я кожному новому другу по-справжньому радітиму,

«Дай-да-на-да» з ним весело співатиму!

Чи можуть бути гори чужі такими гарними?

Чи можуть бути степи такими далекими?

Всі ми діти землі казково-чарівної!

Кожен з нас  став її малою частиною!

2.Доброго дня, шановні Друзі!

3.Вас вітає команда………………

4.Наш девіз: Берегти і примножувати багатства рідного краю!

5.Наша конкретна справа: Охороняємо довкілля злинської місцевості.

6.Улюблені заняття:

-захищати рідкісні польові квіти – раз!

-Охороняти життя джерел та ставків – два!

-пропагувати екологічну просвіту – три!

-агітувати за дбайливе ставлення до природи – чотири!

7. Пісня (мелодія «Бетмен»)

Ми насаджуєм дерева,

Квіти сіємо, як треба,

І сапаємо ділянки,

Вириваєм бур’яни.

У походи ми ходили,

Та галявин не бруднили,

За собою прибирали,

не залишили сміття.

Годівниці ми майструєм,

Взимку пташок в них годуєм,

Прибираємо подвір’я,-

Боремось за чистоту.

Все тому, що небайдужі,

До довкілля небайдужі,

Рідний край свій любим дуже,

Закликаємо і вас:

Приспів:

Зберігайте природу:

І рослини, і воду,

І тварин , і повітря

Закликаємо, ви збережіть!

8.-Земля - не рабиня наша, а мати,

-Сонце - не вітчим наш, а рідний батько.

-Ліси-наші брати,

-Річки - сестри.

-Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями,

-А ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці,

-А мудрі господарі!

9.Я - Природа - велич незбагненна,

І, можливо, у всесвіті єдина.

Я життя тримаю на планеті,

І твоє, моє дитя, - Людино!

Тільки зараз дихаю я важко,

Ріки бруду на вбранні святковім,

Роз'їда отрута мене за що?

Я вже стала напівнепритомна.

Дайте ж мені свіжого повітря,

Покладіть в прозоре чисте море,

 Дайте нені ліків, бо загине,

А загине неня - буде горе.

Що це сталося з вами, люди?

Це ж нічого в вас не буде!

 Ні лісів, ані криниць,

Ані звірів, ані птиць,

Ані квітів, ані трав...

    Це крик! За цими словами – гірка істина

екологічної катастрофи:(під мелодію учні демонструють плакати)

1. Парниковий ефект.

2. Зменшення озонового екрана.

3. Проблема чистої води.

4. Кислотні дощі.

5. Ракові захворювання через порушення взаємодії організму й навколишнього середовища

6. Щорічно планета втрачає десятки видів тварин і рослин.

7. Червона книга розбухає від нових і нових назв.

 Плаче хвора Земля, і тривожний набат Чорнобиля

закликає до розуму.

Степи й річки, ліси, птахи і квіти —

З надією все дивиться на нас.

 Пообіцяємо все ми захистити.

 Заходить в гості до її господи,

 І марно не топтати її добра.

 Усіх людей я закликаю:

Нащадкам збережіть природу,

 її степи, ліси, джерельну воду,

 Дерева не рубайте, не вбивайте звіра,

 І у природі буде хай довіра.

Що не заподієте ви зла їй,

Своїй колисці, матері своїй.

 Не лиш ресурси дарує нам природа,

Вона дарує нам свою чарівну вроду.

 6.Красу, здоров’я, доброти-безмежність

 І сподівається на нашу обережність

. Всі: Тож мудрість хай керує вами, Коли ступаєте зеленими стежками.!!!!!!

10.Пісня(мелодія пісні «Одна калина»)

Сумно, сумно аж за край,

Ну, чого ж ти плачеш? Краще заспівай.

Слізьми горя не заллєш,

Посміхнися, друже, поки в нас ще є:

Чиста вода у джерелі,

Шовкові трави у росі,

В саду вишневім ще співають солов’ї.

Одна в нас мрія у житті –

Щоб повертались журавлі

Додому з вирію щороку навесні.

Сумно. Так і не засну.

Буду знову вірить у нову весну.

Піду ген за небокрай,

Де дощі і сонце творять водограй.

Ще поки в небі крізь дими

Останній птах взмахне крильми,

Ми будемо природу рідну берегти.

Одна в житті у нас мета –

Щоби планета голуба

Жила б, раділа б,

Бо на всіх вона одна

11.Тож не будемо припиняти своїх дій

Збережемо планету , діти!

ЇЇ озон, річки, ліси , сади…

Щоб проліскам з онуками радіти

І випити джерельної води!

Любімо світ, в якому ми живемо,

Це поле, ці ліси, озера, ріки.

Бо ми , як сонце, зійдем і зайдемо,

А їм ще зоставатися навіки.

Рятуймо ліс від палахких пожеж,

Полімо ниву вкриту бур'янами,

Неправда ,що природа ця безмеж .

І про майбутнє дбати нам із вами.

Хто як не ми , поможе цій Землі?

Вона стократ віддячить нам розмаєм.

Задумайтесь ,дорослі і малі,

Яке багатство і красу ми маєм!

Допоки житимеш, рятуймо все,

Від знищення , розрухи, смерті, бруду.

Хай наша справа радість принесе,

І впевненість , що ми на світі - люди !

Рольова гра   «Абетка здоров’я»

Мета: привернути увагу школярів до проблеми здоров'я, показати залежність здоров'я від способу життя людини;  із використанням елементів театралізованого дійства розкрити основні компоненти здорового способу життя,  виховувати почуття гідності, гуманізму, кращі риси особистості — людяність, милосердя, взаємоповагу

Обладнання:

плакати:

«Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя» (Демокрит).

«Бережи одяг — доки новий, а здоров'я — доки молодий»

«Без здоров'я нема щастя»

«Усе можна купити, тільки здоров'я — ні»

«Веселий сміх — здоров'я»

«Здоров'я — найдорожчий скарб»

костюми, реквізит для інсценізацій: м'яч, морква, буряк, чипси, часник, цибуля, рушник, аудіозаписи пісень і мелодій.

Перебіг заходу

1.Учениця виконує пісню.(на мотив  пісні «Одна калина»)

Сумно, сумно аж за край,

Як прийшла  хвороба

То хоч помирай.

Страшно, страшно на душі

Забирай, що хочеш –

Здоров'я залиши…

Улітку гарно засмагай,

Водою тіло обливай,

Чисть зуби пастою

«Блендамед і Аквафреш».

Ти  не пали, і більш гуляй,

І алкоголь ти не вживай

Здоров'я – цінний скарб

Воно у нас одне!

Сумно, сумно аж за край,

Та чого ж ти плачеш -

Здоров’я повертай

Крапля горя не заллє,

Правила виконуй, бо вони в нас є.

2.Слово вчителя про важливість здоров’я для людини. Запрошення до виступу спортсменів.

Звучить спортивний марш. На сцену виходять спортсмени.

1-й    спортсмен

Якщо хочете бути здоровими — підтягайтеся,

Якщо хочете бути здоровими — загартовуйтеся.

Якщо хочете бути здоровими,

Ви частіше посміхайтеся.

Підтягайтеся! Загартовуйтеся! Посміхайтеся!

2-й    спортсмен

Якщо хочете бути здоровими — умивайтеся.

Якщо хочете бути здоровими — обтирайтеся.

Якщо хочете бути здоровими,

Процедури ці виконуйте.

Фізкультурою, друзі, займайтеся:

Умивайся! Обтирайся! Фізкультурою займайся!

Усі разом. Фізкультурою займайтеся!

1- й   спортсмен. ІЦе за часів Київської Русі наші співвітчизники цінували здоров'я, загартованість, спритність.

2-й    спортсмен. Вершиною національного фізичного виховання, самовдосконалення тіла та духу була епоха Запорізької Січі. Тут сила і витривалість необхідні були в повсякденному житті та у військових справах.

1-й    спортсмен. З давніх-давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров'я. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали одне одному здоров'я: «Здоровенькі були!», «Дай, Боже, здоров'я!».

Хлопці — майбутні воїни, захисники Батьківщини. Вони мають бути здоровими, сильними, займатися спортом, туризмом. Життя прекрасне і привабливе. І не потрібно на нього дивитися крізь призму тютюнового диму. Тож про куріння і мови не може бути. Наші хлопці не курять і не мають шкідливих звичок. Приєднуйся до нас!

2-й   спортсмен

Кращий друг для вас— спорт, Вбереже він від хвороб!

1-й    спортсмен

Ще — фізичні вправи зранку!

 З ліжка швидко піднімай теся і зарядкою займайтеся.

2-й    спортсмен. Друге правило запам'ятайте: займайтеся фізкультурою та відмовтеся від шкідливих звичок.

1-й спортсмен

Нехай, мов факел, запалає

 Любов до спорту у серцях,

І хай ніколи не згасає,

Зігріє ваш життєвий шлях.(спортсмени виходять)

3.Учитель. Ви, діти, мабуть, зголодніли. А до нас якраз завітали продавчині продуктів.(до класу заходять двоє дівчаток із кошиками. У першому кошику – «Мівіна»,чипси, сухарики, чупа-чупси, жувальна гумка тощо. У другому – овочі та фрукти.) Який кошик ви оберете? Чому?

1-ша дівчина. Яблуко — символ життя, воно містить багато вітамінів. А ви ледве канцерогенів не наїлися. Через таку їжу шлаки в організмі накопичуються.

Отож бо, краще їсти рослину їжу.

 Ось морква — джерело вітаміну А, і буряк — смачний та корисний овоч.

 Ось часник. Своїми природними фітонцидами він вбереже організм від грипу та ОРВІ.

 А якщо захворієш, то користуйтеся тільки ліками зеленої аптеки. Ось калина. Лікувальні властивості мають і листя, і квіти, і кора. Та найцінніше — це соковиті ягоди. Ось простий рецепт. Зберіть ягоди, пересипте порівну з цукром і зберігайте в скляній банці. Ця суміш не псується роками. І завжди будуть у вас під рукою чудові ліки.

 А пити треба тільки натуральні соки і компоти із сухофруктів. І краще замість цукру — мед. Він містить 181 компонент, корисний для здоров'я.

2-а дівчина

Для здоров'я необхідне

 Харчування повноцінне,

 Різноманітне, вітамінне,

Жири вживати переважно рослинні,

 Каші смачні, поживні.

 Концентрати не купуйте,

Краще фруктами ласуйте!

Хай дари садів-городів

Завжди будуть у нагоді.

Життя твоє – безцінний дар.

Не забувай про це ніколи.

Ти спиш під зорями Стожар,

Чи з друзями ідеш до школи,

Живеш ти в місті, чи в селі,

Подумай, як життя прожити?

Ти слід залишиш на землі -

То треба гарний залишити.

1дівчина

Хто хоче жити без біди,

Цвісти й зростати як з води,

Кому Земля як рідний дім

І він живе й радіє в нім,

Кому на себе не начхати,

Тому ми хочем побажати:

Будь здоровим!

Хто здоровий, той сміється,

Все йому в житті вдається,

Він долає всі вершини,

Це ж чудово для людини!!

Хто здоровий, той не плаче,

Жде його в житті удача.

Він  уміє працювати,

Вчитись і відпочивати!!!

Хто здоровий – не сумує,

сміло по життю крокує,

Впевнено вперед іде,

й за собою всіх веде!

2 дівчина

Бо здоров’я – це прекрасно,

здорово, чудово, ясно!

І доступні для людини

всі дороги і стежини!!!

Здоров’я – це ранок

Зі свіжим повітрям.

Це сонце, що гріє

Ласкаво й привітно.

Це хвилі Дніпра,

Що нам сили дають.

Бери це сміливо,

Наш,  друже, і в путь.

Здоров’я – це смак

Свіжих ягід дозрілих,

Це спорт, що дає нам

Наснагу і силу.

Це сон, що на крилах

Нам зорі несуть.

Усе це з собою

Узять не забудь.

Зрозуміло, всім відомо,

Що приємно будь здоровим,

Тільки треба знати

Як здоровим стати.

1дівчина

Кожен день по розпорядку

Маєм ми робить зарядку

Гарно їсти, добре спати,

Відпочивати й працювати.

Для усього  є свій час

Незабудь це повсяк час.

Режим дня – великий плюс,

Намотай собі на вус.

Щоб здорові зуби мати

Слід про них щоденно дбати,

Чистить, і рот полоскати,

А твердого не кусати.

Овочі і фрукти мити,

Щоб ніколи не хворіти.

Бо мікроби щохвилини

Так і липнуть до людини.

Хочеш бути ти здоровим –

Подружи зі спортом,

З ковзанами, і м’ячем,

Стадіоном, кортом.

2дівчина

То ж про фізкультуру як же нам забути?

Бігати й стрибати – всім потрібен рух!

А без цього людям в світі не прожити –

Лиш в здоровім тілі є здоровий дух!

В очі кожному дивись,

А вітаючись всміхнись,

Щиро з другом привітайся

І не злись, не зазнавайся.

Сім гріхів не наживай

А любов у серці май.

Весело дивись у світ

І живи багато літ.

1 дівчина

Та тільки на цьому шляху пам'ятай:

Цурайся цигарки, від чарки тікай,

І знай, любий друже, - у цьому житті

Чи будеш здоровим – вирішуєш ти!

Грайте, стрибайте, кружляйте надворі,

Хоч і перерви маленькі у школі.

Хочемо бачити всіх вас здоровими,

Геть всі хвороби, не будемо кволими.

Як зростете ви здорові

Як богатирі казкові

Буде нація здорова

І держава – пречудова!

Година спілкування з елементами рольової гри «До вас прийшли гості»

Мета: навчити учнів приймати гостей та правильно поводити себе в гостях, повторити правила етикету;розвивати комунікативні навички, аналітичні й творчі здібності дітей; виховувати привітність, відповідальність,ціннісне ставлення до людей

Обладнання: аудіозапис пісень, добірка ситуацій для обговорення,  пам’ятки для господарів та гостей, плакати

Перебіг заходу

І Звучить музика.

ІІ Бесіда

1.Навіщо люди ходять у гості?

2.Чи доводилось вам бувати в гостях?

3.Чи приймали ви коли-небудь гостей?

ІІІ Повідомлення учня « Національні традиції гостинності в різних народів»

Національні традиції гостинності складалися століттями.

Здавна відомий такий звичай. Якщо гість з’явиться в кавказькому селищі, у будинку горця, й похвалить якусь річ, то, якою б дорогою вона не була господареві, його честь не дозволить порушити звичай і не подарувати її гостеві. Він навіть образиться, якщо гість відмовиться прийняти подарунок.

В японців не прийнято приймати гостей у себе вдома. Але якщо вже так сталося й доведеться це зробити, вони довго проситимуть вибачення за скромність столу, хоча на ньому буде вдосталь усяких частувань.

У Середній Азії гостей зазвичай приймають у дворі, що вважається частиною будинку. А в турецьких родинах гостей можуть запросити навіть до лазні, яка крім основного свого призначення виконує роль своєрідного клубу – там спілкуються, слухають співаків і оповідачів, грають на різних інструментах і в шахи.

Англійці не переймаються щодо частування. Вони обмежаться мінімумом, тому що вважають, що в гості ходять не для того, щоб смачно їсти й пити, а щоб приємно провести час, бесідуючи з людьми.

ІV Питання до учнів: А які традиції гостинності в українців?

V Перегляд сценок  та обговорення поведінки героїв

Сценка 1

У Ганнусі день народження. Вона запросила гостей на шосту годину. Сергій не міг дочекатися призначеного часу й тому прийшов на годину раніше. Ганнуся відчиняє двері.

Ганнуся (побачивши Сергія, незадоволено). Ну ти даєш, прийшов так рано. У нас ще нічого не готово. Добре, почекай у коридорі.(Біжить на кухню).

Обговорення:

Учням пропонується розібрати ситуацію.

Висновок: Завчасно приходити непристойно. Але якщо вже гість прийшов, слід провести його до кімнати, запропонувати подивитися книги, альбоми тощо.

Сценка 2

Мама й тато пішли в кіно. Незабаром вони мають повернутися. Наталка вдома сама, дивиться серіал. Дзвінок. У дверях – Микола Іванович, він працює разом з татом.

Микола Іванович (щиро посміхається). Здрастуй, Наталко! Татусь удома?

Наталка (нетерпляче дивиться на гостя,її рука на клямці засувки). Татка немає.

Микола Іванович. Шкода. До побачення.

Обговорення

Висновок: Наталка мала привітатися й повідомити гостеві, що батько незабаром прийде, запросити гостя до кімнати.

VІ Обговорення ситуацій «Гість і господар»

Ситуація 1

Уже час збиратися до школи(заняття в другу зміну). Уроки ще не виконані. А мама попросила почистити картоплю й протерти підлогу. Але Вася ніяк не візьметься до справи. Зранку зайшли до нього на хвилинку сусіди, два брати, і все не йдуть. Грали в настільний хокей,тренували болонку Гері, відпрацьовували на килимі прийоми самбо. Спустошили вазочку із цукерками. Потім узяли гітару й почали співати пісні.

-         Що ж мав робити Вася? Може, друзів додому відправити? А як же ж з обов’язком гостинного господаря? А уроки? А мамине прохання?

-         Що можна порадити Василеві?

Висновок:Трапляється, що діти зловживають правом гостя. У цих випадках господареві необхідно виразно, але чемно сказати, що в нього є справи.Він просить вибаченя й запрошує гостей прийти іншим разом.

Ситуація 2

Після змагань Максим сказав Жені:

-Знаєш, приходь до мене сьогодні о п’ятій. Я тобі конструктор новий покажу. Диски послухаємо.

-Добре,- відповів Женя,- прийду. Це що?- він схопив модель вітрильника з письмового столу.

-Це батькові подарували. На пам’ять,- відповів Максим.

-Класно зроблено. А щогли з деревини, чи що?- Женя натиснув щосили , і щогли слабко хруснули.

Максим був шокований, але нічого не сказав. Потім Женя пішов блукати по кімнатах.

-Скільки коштує? А де це купували?- щохвилини запитував він, торкаючи   на стіні, веселого глиняного баранця із золотими ріжками. Баранець йому  не сподобався.

-Навіщо всяке барахло вдома тримаєте?- на обличчі Жені чітко відбивалося презирство до смаків господаря. Проте туалетний столик викликав у нього особливий інтерес. Він відкрив флакон парфумів, перевернув його і потрусив над головою, поки не вилив майже половину. Потім Женя занурив брудний палець у баночку з кремом, понюхав його, сказавши, що пахне суницею, лизнув. Після цього він дунув у коробку з пудрою, і рожева хмара  розлетілася по кімнаті.

Максим у цей час приготував чай і запросив гостя до столу. Той критично оглянув чашки із чаєм, вазоку з ваенням і потягнув руку до холодильника.

-Ти ковбаси наріж, Максиме. А це оселедець, чи що? І оселедець давай. Я люблю солоне.

Наївшись і напившись удосталь чаю, Женя взявся за бейсболку.

-Ну я пішов. Бувай. Завтра ще прийду. Я ножика твого взяв, мені він сподобався, і , гучно тупаючи ногами, він помчався сходами.

- Як можна охарактеризувати поведінку гостя й господаря?

Висновок: Основні помилки гостя: він не подякував за запрошення , спізнився,занадто наполегливо  дзвонив, пройшов у верхньому одязі в кімнату, безцеремонно розглядав і навіть ламав речі, вимагав частування тощо.

Ситуація 3

Дванадцять років – серйозна дата. І Віка з мамою готувалися до дня народження дуже ретельно: насмажили пиріжків, спекли торт, купили морозиво. І навіть молочний коктейль приготували.

Прийшли однокласники, засипали Віку подарунками. Дівчинка всіх зустрічала по-різному.

Жені дуже зраділа:

-Проходь, Женечко, проходь!

Аліна принесла книжку:

-Із днем народження, Віко!

-Фі, книжка. У мене вже така є. Ну добре, проходь, якщо вже прийшла.

-Віко, це тобі квітка з Африки, мамі знайома привезла. А за цими парфумами тато до Франції їздив,- це Оля прибігла.

-Ах, які парфуми! Ах, яка квітка!

Хлопчики Антон і Сергій   в кімнату.

Коли зібралися всі діти, Віка запросила гостей до столу. Усі чинно сіли, досить швидко впоралися з частуванням і почали нудьгувати.

-Гайда, хлопці, у футбол пограємо, - сказав хтось. І хлопчики заквапилися. Слідом за ними розійшлися й дівчатка дивитися серіал.

-Чому не вийшов день народження? Чи правильно поводилася Віка?

Висновок:Не можна обговорювати подарунки в присутності гостей. Потрібно подякувати за кожний подарунок. Дівчинці потрібно було продумати не тільки частування, але й розваги для гостей.

VІІ Підсумки

-Що означає бути привітним господарем?

Це означає – радо зустріти гостя, допомогти йому роздягнутися, запросити в кімнату, комфортно посадити, чим-небудь зайняти й розважити його.

-Що означає бути уважним господарем?

Це означає – бачити всіх своїх гостей разом і кожного окремо; знайти час, щоб з усіма хоч небагато поговорити, а тим, хто соромиться або вперше у вас вдома, приділити більше уваги.

-Що означає бути ввічливим господарем?

Це означає – заздалегідь подумати не тільки про те, чим ви хочете почастувати своїх друзів, але й чим займете їх.

-Що означає бути щедрим господарем?

Це означає – не шкодувати для гостей частування, іграшок, а також часу, старань і зусиль, витрачених на те, щоб прийняти гостей як слід.

-Що означає бути безкорисливим господарем?

Це означає – не вимагати подяки за те, що ви зробили для гостя; не скаржитися на труднощі й турботи, пов’язані з його приходом; не розраховувати на відповідний прийом, частування й подарунки.

-Що означає бути тактовним господарем?

Це означає – не помічати помилок гостя; не розпочинати розмов на неприємну для нього тему; не влаштовувати таких ігор і розваг,що можуть образити гостя.

-Що означає бути вихованим господарем?

Це означає – бути врівноваженим, увічливим і, що б не трапилося, не виявляти гостям поганого настрою й невдоволення. (Наведені вище слова написані на плакатах. Під час бесіди вони вивішуються на дошці).

Учням роздаються правила-пам’ятки «10 простих правил для госодарів» та «10 простих правил для гостей»

10 простих правил для господарів

1.Посмішка – це найголовніше під час зустрічі гостей.

2.Господар повинен подбати про кожного гостя.

3.Спілкуючись із гостями, не намагайтеся говорити голосніше за них.

4.Чим уважніше ви слухатимете співрозмовника, тим приємніше буде людям із вами розмовляти.

5.Якщо гість зробить якусь помилку, зробіть вигляд, що ви не помітили цього.

6.За стіл господар сідає першим.

7.Будь-яку страву потрібно спочатку запропонувати гостям, а потім уже взяти собі.

8.Не вставайте, якщо гості ще їдять.

9.Продумайте програму розваг.

10.Проводжаючи гостей, допоможіть їм і відчиніть двері.

10 простих правил для гостей

1.Приходьте у гості за запрошенням і без запізнень.

2.Якщо ви прийшли із квітами, зніміть обгортку заздалегідь.

3.Коли вас проводять у кімнату, привітайтеся з присутніми.

4.Поводитися потрібно стримано й скромно.

5.Якщо хтось із гостей вам неприємний, не виказуйте цього.

6.Їжте те, чим пригощають.

7.Не кладіть у тарілку найбільшу порцію.

8.Якщо вмієте співати чи грати на музичному інструменті, не відмовляйтеся, коли вас про це попросять.

9.Не обговорюйте гостей, які вже пішли.

10.Не слід напрошуватися в гості, продовжувати свій візит нескінченно.

Перший урок у 2015-2016 н.р.
http://padlet.com/yuliya_shulga_2/463pj5dwih4

Клас : 6

Тема: Україна – наш спільний дім

Мета: повторити та розширити знання учнів про географічне положення, історичне минуле, державні та народні символи України;

розвивати навички виразного читання патріотичних віршів, уміння робити висновки та узагальнення; виховувати почуття національної гордості та любові до Батьківщини; закликати примножувати багатства рідної країни

Тип уроку: урок-мандрівка

Обладнання: карта України, презентації «Краса української природи» та «Народні символи України», плакат «Державні символи України», аудіозаписи пісень про рідний край, тематична книжкова виставка, таблиці з народознавства,портрети видатних особистостей України

Епіграф

Різні в світі є країни,

Різні люди є на світі,

Різні гори, полонини,

Різні трави, різні квіти.

Є з усіх одна країна,

Найрідніша нам усім.

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Записано Р. Кабальчинською

Перебіг уроку

І Оргмомент.

ІІ Звучить пісня про Україну.

ІІІ Оголошення теми і мети уроку.

ІV Здійснення уявної мандрівки Україною.

1.Подорож широкими просторами України.

Учитель. Уявіть, що ми перебуваємо в літаку, який піднявся над нашою країною. Подивіться, яку велику територію займає Україна. Її площа – 603, 7 тис.кв.км. Розташована Україна в Центральній і Східній Європі. Із заходу на схід вона простягається на 1316 км, а з півночі на південь – на 839 км. Має 7 сусідів.На заході Україна межує з Румунією, Молдовою, Угорщиною, Словаччиною та Польщею; на півночі – з Білоруссю; на  сході – з Росією.

На півдні – широкий вихід до двох морів: Чорного й Азовського.

(Перегляд презентації «Краса української природи»)

Питання:

-Яка країна є найбільшою в Європі?

-Назвіть сусідів України;

-Які моря омивають нашу країну?

-Які гори розташовані в Україні?

-Назвіть найбільші річки нашої держави;

-Яке місто є столицею України?

-Які обласні центри ви знаєте?

2.Мандрівка в історичне минуле.

Учитель. А зараз ми помандруємо землями України, які в минулому були окремими князівствами, державами. Вони різні за розмірами, зараз не мають чітких меж, тому що об’єднані в одну велику державу.

За історичними особливостями розвитку Україна має 4 великі регіони – Центральну Україну (Середню Наддніпрянщину), Західну Україну, Південну (Степову) Україну і Східну Україну.

Середня Наддніпрянщина. Землі середнього Дніпра разом із західноукраїнськими землями належать до територій найдавнішого проживання українського народу, творення перших його держав (Київська Русь, Галицько-Волинське князівство). Історичними землями є : Київщина, Поділля, Полісся. Тут народилися Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Котляревський, Павло Чубинський(показ слайдів «Видатні особистості України»).

На подільських землях відбулося повстання під проводом Устима Кармелюка, багато замків і фортець, які стримували напад турків і татар.

Західна Україна. Волинь, Галичина, Буковина, Гуцульщина і Закарпаття.

Історичні події. У Львові, Острозі – зародилося книгодрукування. Визвольна боротьба (битви під Зборовом, Збаражем, Берестечком). Народилися Іван Франко, Михайло Грушевський, композитор Михайло Вербицький.

Південна Україна пов’язана з історичною долею козаків. Запоріжжя – землі перебування Запорізької Січі та козацького війська.

Східна Україна. Історичними землями є Слобожанщина, Кубань. Місто Харків певний час було столицею України. Уродженцем Слобожанщини був філософ Григорій Сковорода.

Історико-етнографічна мапа України налічує 18 груп населення(бойки, лемки, гуцули, поліщуки…). Вони вирізняються своїм особливим етнографічним колоритом: діалектною мовою, звичаями, культурою тощо.

Учні співають пісню «Славних предків земля»
(Слова і музика Л. Варваровської).

Рідна Україна, в мене ти єдина,
Мова солов’їна у твоїх пісень.
Ниви і долини, стеляться рівнини,
Міста, села, ріки, простір далечінь,
Міста, села, ріки, простір далечінь.

З твого коріння сходить сива днина,
Скіфськії народи — пращури твої.
На твоїх просторах бився з ними ворог,
Скіфськії кургани — пам’ять давнини,
Скіфськії кургани — пам’ять давнини.

На такій славетній живемо землі ми,
І чтимо історію славних козаків.
Хай живе і квітне вільна Україна,
Незалежна та багата в мріях земляків,
Незалежна та багата в мріях земляків.

Давайте пригадаємо основні етапи розвитку нашої держави.

-Київська Русь;

-перебування у складі іноземних держав (Литва, Речі Посполитої, Австрії, Російської імперії);

-козацькі часи;

-перебування у складі СРСР;

-24 серпня 1991р. – проголошення незалежності України.

 Дівчина-українка.

 Я - Україна, я - страдниця-мати,

 Яка споконвіку була у ярмі

 Турецькім, російськім...

 Та всіх не назвати,

 Бо зайди є різні, а муки одні.

 Не тільки чужинці мене шматували,

 Були і свої в нас жорстокі тирани.

 Вони видавали укази й закони,

 Тому і загинуло всіх нас мільйони.

 Немов маля, що в муках народилось,

 У долі, радості і різних неладах, -

 Так я з неволі відродилась

 І намагаюся стояти на ногах.

 Ще зовсім молода та непокірна,

 А на чолі - блакитно-жовтий стяг,

 Прошу мені служити вірно,

 Нехай Господь благословить мій шлях.

Питання: -Назвіть основні регіони України;

-Назвіть видатних людей рідного краю;

-Коли Україна стала незалежною державою?

3.Подорож до музею символів

-Назвіть ознаки держави;

-Які державні символи України? (робота з плакатом)

-Які народні символи пов’язані з нашою державою? (перегляд презентації)

У кожного народу є свої улюблені рослини, речі.

Ось верба – символ краси, неперервності життя. Вона дуже живуча: встромиш у землю гілочку – і виросте дерево, засип рану порошком меленої кори – і кров зупиняється. Здавна вербу називали святим деревом. Освячені її гілочки служили оберегами полів від граду. Вербутакож кидали у купіль немовляті.

А ось  барвінок – символ вічності.

Калина – символ кохання, краси, щастя. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, нею лікуються.

Рушник – дім без рушників, як сім’я без дітей.Це старовинний оберег  дому. Вишитий рушник є неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з ним зустрічають дорогих гостей, справляють обжинки, дівчина подає рушник на знак згоди під час сватання, з рушником проводжають в останню путь…

Пшениця – символ краси життя, щасливого добробуту.

Коровай – символ роду, життя.

Мальви – символ любові до рідної землі, до батьківської хати.

4.Мадрівка поетичними стежками.

(учні читають напам’ять вірші про Україну,про рідне село)

Учень1

Звідки ти взялася, Україно-ненько?
Може, із землиці, що така рідненька?
Може, із тополі, що в степу зростає?
Може, з соловейка, що на ній співає?
Може, із калини, що у полі квітне?
А можливо, з тебе, моя мама рідна.

Одна Батьківщина, і двох не буває.
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

Учень 2

І я припадаю до неї устами,
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.

Учень 3

Є щось святе в словах «мій рідний край».
Для мене — це матусі пісня ніжна,
І рідний край, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.

Учень 4

 Люблю тебе,

 Вітчизно, мила Україно,

 Бо щастя жити ти мені дала.

 Для мене ти одна і рідна, і єдина,

 Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

 Я - твій громадянин, я прагну підростати,

 Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла,

 Моя свята і рідна, Україно-мати,

 Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла.

Учень5

Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і воду.
В годину щасливу і в радісну мить,
Любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
Сіяє вона над віками,
Любіть Україну всім серцем своїм,
І всіма своїми ділами.

Учень 6

Україна

Ти квітуча, наша ненько,

Мила Україно,

До землі уклін, рідненька,

Ти у нас єдина.

Непокірна, волелюбна,

Сильна, нездоланна.

Ми пишаємось тобою,

Квітко незрівнянна!

Скільки наш народ боровся

За твою свободу,

Щоб нащадки пам’ятали,

Якого ми роду.

Не забули нашу мову,

Солодку, співучу,

Кобзареве рідне слово

Про Дніпро і кручі.

Про сади твої чарівні

І родючі землі,

Що живем в країні рідній

Вільні, незалежні(К.Геніх)

Учень7

Злинка

Злинка- моє рідне село.

Як сильно я його кохаю,

Я кожен кущик, кожне джерело

З закритими очима розпізнаю.

Мені відомі потайні місця,

Де незрівнянні співи солов’їні

І краєвиди, що приваблюють митця,

Й важкі червоні грона на калині.

Я знаю, де живе зозуля та,

Що більше сотні літ прожить віщує,

І в хащах, де росте висока осока,

Чарівний горицвіт усіх дивує.

А ще- відкрию таємницю вам свою:

Одного разу на Івана , на Купала,

Опівночі у прірві на краю

Я папороті квітку розшукала.

І побажала Злинці, щоб цвіла,

Мов яблуневий цвіт весняною порою,

І щоб багато літ вона могла

Йти шляхом успіху й пишатися собою!(К.Геніх)

5.У гості до справжніх громадян

Сьогодні Україна переживає складні часи. Не все спокійно в нашій державі.

Великі завдання покладаються і на кожного її громадянина. А громадяни України - це ти і я, це люди, які постійно живуть в Україні, є патріотами своєї Вітчизни, готовими захищати її територію, працювати в ім'я її розвитку. Якісно нову державу як захисника інтересів громадян можуть створити якісно нові громадяни. Бо людина не може змінювати світ у позитивному плані, якщо не змінить себе, свою свідомість, якщо не стане людянішою, відповідальнішою.

 - А що треба робити вам, діти, щоб відчути, що ви патріоти, громадяни, що також берете участь у будівництві своєї держави?

 Учні відповідають. (Добре вчитися, щоб у майбутньому оволодіти яко¬юсь спеціальністю і приносити користь своїй країні; любити природу, берегти і примножувати її багатства; берегти історичні і духовні пам'ятки свого народу, не руйнувати, а вивчати історію рідного краю; наполегливо вивчати рідну мову, бо це мова народу нашого, державна мова України; знати традиції свого народу тощо)

V Підсумки.

 Учитель. Діти, від розуміння і любові кожного з нас залежатиме, яким буде майбутнє України. А любити її - це значить працювати в ім'я її рідної землі.  Найголовнішим нашим багатством є земля. Вона потребує дбайливого господаря. Земля передається тим, хто на ній живе, хто її обробляє, хто береже її і дбає про неї. Буде у землі господар - буде хліб і до хліба. Справжній господар не отруїть землі, не переоре незібраний урожай, не допустить, щоб його засипало снігом. А такі випадки були в минулому. Кожен з нас уже сьогодні повинен подумати, яку професію обере в майбутньому, які знання потрібні для того, щоб здобути її, і що робитиму «я», щоб принести користь людям, країні, собі. А відроджувати потрібно і саму землю, природу. Погляньте навкруги: забруднені озера, отруєні моря, вирубані ліси, зруйновані пташині гнізда, поріділі від хімікатів ліси. Природа жива. Вона також потребує дбайливого господарського ставлення до себе. Подбаймо про неї! Яким буде завтрашній день нашої держави? Відповідь на це запитання дає день сьогоднішній.

 Що більше буде зроблено для розбудови сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями.Не забуваймо, що Україна – наш спільний дім.

 Не розчаровуйсь в Україні.

 Не розчаровуйсь в Україні.

 Немає єдності у нас,

 Вона - свята, а грішні - ми.

 То наша головна провина

 В її недолі часто винні

 За весь неволі довгий час.

 її ж бо дочки і сини.

 І Іе розчаровуйсь в Україні,

 Не розчаровуйсь в Україні,

 А розумій її печаль.

 Ідеї волі певним будь,

 Що робиш ти для неї нині -

 Бо тільки той є справжнім сином,

 У себе спершу запитай.

 Хто вміє неньки біль збагнуть.

 Не розчаровуйсь в Україні,

 Вір, що мине важка пора,

 Розквітне пишний цвіт калини

 В садах достатку і добра.

Учениця

Не сумуй, моя Україно!

Серце стискається: плаче країна,

Плаче, схилившись, сумна журавлина,

Плачуть гаї, і ліси, і поля,-

Плаче уся українська земля.

Плачуть високі тополі і верби.

Годі вам плакати, більше не треба!

Досить, рідненькі мої, сумувати,

Землю гіркими слізьми омивати.

Я закликаю вас, бідні й багаті,

Нумо країну з біди визволяти!

Гей, прокидайтеся, кримськії гори,

Дніпре широкий і Чорнеє море.

Карпатська Говерло, у сурми сурми.

Всі разом країну врятуємо ми.

Здригнулися гори, Дніпро заревів,

Від гніву Говерли в Карпатах стемнів.

Хто ж хоче на нашій землі панувати?

Де ворог, від кого її рятувати?

Складне запитання, а відповідь-ні.

Цей ворог живе і в тобі, і в мені.

У нашій байдужості, заздрощах, злобі,

Нещирості слів, у зневірі у Бога.

Цей ворог незримий, і він звідусіль,

Тож нам знадобиться чимало зусиль.

Щоб серце звільнити від духу лихого,

Достатньо прислухатись трішки до нього,

Бо в кожному з нас: і в тобі, і в мені-

Є щира любов до своєї землі.

Безмежні степи і широкі поля-

Усе це свята українська земля.

Шепоче зворушливо кущик калини:

«я бачу майбутнє своєї країни».

Країни могутньої, з ясним чолом,

Держави такої іще не було.

Ми море любові дамо Україні,

Іще заспівають сади солов’їні.

І сльози гіркі відійдуть в забуття,

Нам заздрити буде Європа уся.

Такою я бачу свою Україну,

Безмежно багату, красиву і вільну.

Цілющі джерела й родюча земля-

Найкраща у світі країна моя.

Я з гордістю вигукну впевнено й дзвінко:

«Люблю Україну, бо я-українка!»(К.Геніх)

(Звучить пісня про Україну)

http://youtu.be/Pf7mVh_XeWM





Тренінг для учнів 5 класу

Ніколи не втрачай терпіння – це останній ключ, що відкриває двері.

А. де Сент-Екзюпері

Тема: Перша долікарська допомога при пожежах

Мета : формувати компетентності: ключові(вміння вчитися-пригадувати необхідні знання й способи дій для виконання завдань;  соціальна - продуктивно співпрацювати з усіма членами групи; загальнокультурна-ефективно застосовувати навички мовлення та мовної культури під час спілкування; здоров’язбережувальна(життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю) – застосовувати свої знання і вміння в умовах конкретної життєвої  ситуації на користь збереження, зміцнення і формування здоров’я та предметні (сформувати уявлення про правила особистої безпеки під час виникнення пожеж, вміння надавати першу долікарську допомогу; розвивати вміння використовувати одержані знання в повсякденному житті; розвивати спостережливість, сміливість, винахідливість; виховувати співпереживання, бажання прийти на допомогу ближньому, спонукати до вироблення осмисленої особистісної позиції щодо виконання правил пожежної безпеки.

Обладнання і матеріали:  кольорові жетони, м’ячик,олівці, фломастери,      маркери; листи паперу А4, скотч, ножиці, мультимедійний проектор;

Проведення тренінгу:

І.  Гра-розминка «Фраза»

Мета:  активізація уваги учасників.

                       Хід гри:

  Учасники стають у коло і, перекидаючи один одному м’яч, промовляють будь-яку фразу, яка починається зі слів: «Я хочу сказати тобі, що…».

ІІ Вступне слово тренера:(демонстрація слайду)

Не вмикай на кухні газ – РАЗ,

Не клади  за піч дрова – ДВА,

В лісі сірників не три – ТРИ,

Не лишай вогонь в квартирі – ЧОТИРИ,

Не лягай при свічці спати П’ЯТЬ,

Іскра впала на підлогу – погасіть – ШІСТЬ,

Зачиніть вікно, коли в небі грім – СІМ,

У грозу під деревом не стійте в лісі – ВІСІМ,

Сірником не забавляйтеся, знічев’я – ДЕВ’ЯТЬ,

Пам’ятайте всі, про що в лічилці йдеться – ДЕСЯТЬ.

А ОДИНАДЦЯТИМ буде навчитися надавати першу долікарську допомогу при пожежі.

ІІ. Мозковий штурм «Чому гинуть люди на пожежах?»

Тренер пропонує учасникам дати відповідь на питання: «Чому гинуть люди на пожежах?» і записує всі відповіді на дошці.

ІІІ Робота в групах

Мета: нагадати правила поведінки під час пожежі та правила надання першої долікарської допомоги, скласти пам’ятки.

Учасники   тренінгу    витягують  із  скриньки   кольорові   жетони  .  За   кольором    групуються, складають пам’ятки й прикріплюють їх на дошку.

«Зелені» - пожежа в квартирі;

«Жовті» -  пожежа на вулиці;

«Червоні» - пожежа в громадському приміщенні.

 Якщо пожежа застала вас в квартирі

1.     Не панікуйте!

2.     У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте “101” і викличте пожежну команду –чітко назвавши адресу і прізвище.

3.     Не стійте в палаючому приміщенні - повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей, але не відчиняйте їх відразу; обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте; якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, а щільно прикрийте.

4.     Закрийте ніс та рот змоченою у воді хусточкою й направляйтесь до вікна, щоб вас змогли побачити і надати допомогу.

5.     Під час пожежі у будинках заборонено користуватися ліфтами.

6.     Якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

Якщо пожежа застала вас на вулиці:

1.     Не панікуйте!

2.     У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте “101” і викличте пожежну команду, позвіть на допомогу дорослих.

3.     Якщо є потерпілі -  зателефонуйте “103”.

4.     До приїзду швидкої допомоги можна  обливати місця опіків великою кількістю води , зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють. Однак це можливо лише у тому випадку, якщо вони не пристали до уражених місць постраждалого, всі опіки необхідно захистити від інфекції, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу.

Якщо пожежа застала вас у громадському  приміщенні

1.     Не піддаватися паніці!

2.     Не бігти!

3.     Не вистрибувати з вікон!

4.     Телефонувати “101”

5.     Закрити ніс і рот шарфом або хустинкою й направлятися до евакуаційного виходу.

Обговорення пам’яток.

IV Інформаційне повідомлення «Перша долікарська допомога при пожежі»(демонстрація слайду)

Мета: надати допомогу у виборі раціональних методів надання першої долікарської допомоги.

Тренер пропонує  кожній групі ознайомитись з текстом, якщо щось не зрозуміло, поставити запитання.

Часто під час пожеж на людині спалахує одяг, волосся. Людина від переляку починає бігти. Необхідно зупинити потерпілого, повалити його на землю. Якщо під руками немає води, потрібно накинути на потерпілого цупку тканину( ковдру або пальто). Тільки-но вогонь згасне, відразу ж зніміть його, щоб гарячий матеріал не був довго притиснутий до потерпілого. Не можна кутати потерпілого у тканину з головою. Гази, що виділяються під час горіння, можуть спричинити серйозні ушкодження дихальних шляхів. Якщо людина знепритомніла змочити ватку розчином нашатирного спирту й дати понюхати. Не можна зривати одяг з обпеченого тіла, його потрібно акуратно розрізати ножицями й зняти те, що знімається. На опік до приїзду лікаря необхідно накласти суху чисту пов’язку. Якщо людина у свідомості, можна дати їй знеболювальне – анальгін, тощо. Уражену ділянку тіла необхідно промити струменем холодної води. Ніколи не обробляйте опіки вершковим маслом чи рослинною олією, лосьйоном чи кремом. Іноді внаслідок опіків з’являються пухирі. Не можна проколювати їх, щоб у рану не потрапили мікроби. Часто людина, надихавшись димом, через отруєння непритомніє. Потерпілого потрібно негайно винести на свіже повітря. Іноді людина одержує поранення, з яких витікає кров. Зупинити невелику кровотечу можна з допомогою щільної стерильної пов’язки. Обов’язково слід викликати швидку допомогу або лікаря.

V Гра «Чарівна аптечка»

Мета: з’ясувати мінімальний перелік необхідних медичних препаратів для надання першої допомоги при пожежах.

На столі у кожної групи знаходиться стерильний бинт, перекис водню, спирт, вата, розчин амоніаку(нашатирний спирт), анальгін, льодяники від кашлю.

Перемагає та команда, яка найшвидше і правильно складе аптечку

VІ.Зворотній зв'язок.

Учні перекидають один одному м’ячик, називаючи при цьому правила першої долікарської допомоги при пожежі

VІІ.Прощання. Вправа «Я-рятувальник»

1.  Учні  стають у коло, витягують вперед ліву руку  долонею догори й уявляють, що на ній лежать знання й уміння, які вони мали до цього уроку.

2.  Відтак витягують праву руку й уявляють на ній ті надзвичайно важливі знання і вміння, які вони отримали на цьому занятті.

3.  За командою «Так!» учні об’єднують долоні, приєднуючи нові здобутки до тих, які вони мали раніше. Всі разом говорять: «Ми - рятувальники!»

Виховні заходи до Дня Перемоги                                          Дата

1.Екскурсія до шкільного музею Бойової слави                 05.05

2.Виготовлення маків пам'яті                                                06.05

3.Урок мужності "Ніхто не забутий, ніщо не забуто"        08.05

4.Привітання дітей війни з Днем Перемоги                         09.05

5.Участь у мітинзі                                                                      09.05

Урок мужності

Тема: Ніхто не забутий, ніщо не забуто

Мета: ознайомити учнів зі значенням слова мужність, розповісти про боротьбу нашого народу проти фашистської навали; виховувати почуття патріотизму, інтерес до історичного минулого рідного краю

Обладнання: книжкова експозиція “Дитинство, опалене війною”, великий тлумачний словник української мови,

аудіозаписи пісень про війну

Хід уроку

Вчитель. Дорогі діти, у нас зараз пройде незвичайний урок. Сьогодні ми будемо говорити про мужність. Що ж ми розуміємо під словом “мужність”? (відповіді дітей)

У тлумачному словнику записано: “Мужність – це риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо // відвага, сміливість”.

А ось як написала про це одна відома поетеса у своєму вірші, який так і називається – “Мужність”:

Учень.

Ми знаєм, що нині лежить на вагах

І що відбувається нині.

Час мужності пробив на наших часах

І мужність нас не покине.

     Все далі в історію відходять жорстокі битви  Другої світової війни, в яких наш народ виявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну.

     Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пожалів самого життя, заради щастя нинішніх поколінь.

     Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але потрібно завжди пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя.

      1941 рік, червень, суботній день. Люди готувалися до недільного відпочинку. Червень – найчарівніша пора в Україні. Уявіть собі … Усе навкруги в красі та силі … Розквітають сади і луки, з поля чути п’янкий аромат скошеної трави … І раптом – війна.

     Війна … Вам, діти, це слово відомо лише з історії, розповідей ветеранів-фронтовиків, зі спогадів про суворі минувші дні. Я впевнена, якщо кому із вас довелося чути розповіді людей, котрі пережили це страхіття, то ви слухали з завмиранням серця, як якусь незвичайну страшну історію. Давайте й ми з вами на нашому уроці згадаємо ті страшні події, ті незвичайні подвиги, щоб потім пам’ятати про них усе життя

Звучить фонова музика. Пісня “На безымянной высоте”

      22 червня 1941 рік, о 4 годині ранку, коли вся наша країна спокійно відпочивала від денних турбот, фашистська Німеччина, без оголошення війни, вчинила варварський напад на нашу Батьківщину. Саме в цю чарівну ніч ворожі бомби і снаряди впали на мирну землю. Україна стала ареною жорстоких смертельних боїв: 57 дивізій, 1500 літаків, 1200 танків були направлені на неї…(учитель зачитує спогади про війну із книжки "Злинка: від витоків до сьогодення")

Учень.

Минули дні і роки пролетіли,

А дня того забуть ніхто не міг.

Тут навіть сосни з горя посивіли,

Тут навіть камінь плаче край доріг.

Хіба ж забудеш, як палили хати?

Гойдались мертві у страшній петлі,

І на шляху валялися хлоп’ята,

Багнетами прибиті до землі.

Хіба ж забудеш, як сліпого діда

В звірячій злобі витягли крізь дим.

До танків прив’язали людоїди

І розірвали надвоє живим.

     Фашисти хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею людей. А що вони хотіли зробити з самим українським народом? Частину його знищити, а частину перетворити в рабів.

Учень.

Село горить, валує чорний дим,

Пожежа в небі аж регоче.

Упала мати на поріг… і їй

Вже не розплющить більше очі.

Шість місяців дитяткові лише,

Воно шука матусі груди.

Покривджене воно не зна іще,

Що більше матері не буде…

      Влаштовувалися десятки тюрем, таборів для військовополонених, в яких знущалися жорстоко і бездушно над нашими людьми. Фашизм приніс з собою звірства, розруху, голод, сльози, смерть. У страхітливому вогнищі війни народилися мільйони героїв, чиї подвиги стали легендою і вічно житимуть у віках, викликатимуть захоплення і велику шану всіх наступних поколінь вільних і чесних людей світу. Є герої відомі всім, є герої – маловідомі, а є – і взагалі нікому невідомі. Але ж значення подвигу, його цінність, вимірюється не знаменитістю. На знаменитість ніхто із героїв в ті моменти і не розраховував. Просто вони знали і завжди собі повторювали: “Якщо не я, так хто ж…” І з молитвою на губах, з ім’ям матері, дружини чи дитини, солдати здійснювали неймовірні подвиги.

       Я думаю, що хтось із вас чув історію про солдата Миколу Івановича Ригачина, який дав можливість своїм товаришам продовжити атаку - закривши грудьми амбразуру ворожого дзоту. Подвиг його не забутий. Наші люди проявили неповторну мужність, відстоюючи волю і незалежність своєї Батьківщини.

      За героїчні подвиги у Великій Вітчизняній війні звання Героя Радянського Союзу удостоєно понад 11 тисяч чоловік. Трьом солдатам з нашого села присвоєно це почесне звання : Миколі Ригачину, Петру Велігіну, Степану Науменку.(учитель знайомить з інформацією про героїв із кн. "Злинка: від витоків до сьогодення")
 У числі відважних захисників Вітчизни були і діти.  

Учень.

Привели його на світанні

У багнюці всього, у крові

Захлиналися постріли дальні,

І дрижали бліді вартові.

Мов примари, гайдалися тіні,

На колисках скуйовджених віт.

І було партизану-хлопчині

Вісімнадцять – не більше – літ.

     І хоч були вони зовсім юними і їм дуже хотілося жити, вчинки їх були вже не дитячими, зневажливо ставилися до своїх мучителів і ні за яких умов, навіть, коли йшлося про життя чи смерть, вони не зраджували своїх друзів, свою Батьківщину…

Учень.

Очі з лоба вилізли дико

Надірвався і тріснув крик

– Хлопець виплюнув кашу в пику

Свій навіки німий язик.

Розстріляли його на світанні

За селом у глибокім рові…

І вставало, немов повстання,

Ранком сонце в його крові.

      Діти війни… Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність, а найголовніше – позбавила права жити. Не можна забути сповнені тугою їхні очі, опухлі від голоду животики, опущені в німому відчаї головки і маленькі рученята, які міцно тримали свою єдину іграшку. А скільки останків дітей, їхніх іграшок було розкопано після війни на подвір’ях шкіл, чи знайдено в попелі згорілих будинків. Гнів перехоплює подих при згадці про ці страшні звірства фашистів.(зачитування спогадів односельчан про роки війни з книги "Злинка: від витоків до сьогодення").

Тож давайте пом’янемо загиблих хвилиною мовчання (хвилина мовчання).

Дорогою ціною дісталася нам Перемога. Я знаю, що пройдуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але я впевнена, залишиться пам’ять про них, про їхні подвиги, про ту жорстоку і бездушну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо і горе на нашу українську землю. І від нас усіх залежить, щоб це залишилося у пам’яті наступних поколінь. Бо без пам’яті немає майбутнього. Уклонімося ж тим, хто поліг у бою… Хто покрив рідну землю собою.
Звучить пісня у виконанні Н. Май "Маки червоні"

Використана література

1. Баутіна В.В. Тільки пам’ять не сивіє // Позакласний час. - 2001.- №13.-с.48

2. Бурова Р.О. “П’є журавка воду”: Вечір пам’яті // Розкажіть онуку. - 1999.- №9.-с.5

3. Дудка С. Хто загинув за Дніпро, буде жити у віках: Класна година // Шкільний світ .- 2004.- №13.-с.14-15

4. Жежела Л.В. “Свято зі сльозами на очах”: Сценарій уроку пам’яті // Позакласний час. - 2000.- №5.-с.29

5. Капинос Г.О. Хай завжди буде сонце!: Сценарій усного журналу // Розкажіть онуку. - 1999.-№8.-с.26-27

6. Костенко Н. День перемоги: Вечір-реквієм // Позакласний час(додаток).- 2003.- №8.-с.3-5

7. Краснюк Т. Вічна їм пам’ять і слава: матеріали до святкування Дня Перемоги //Шкільний світ. - 2003.- №15.- с.7

8. Лепська Т. З тобою, роде мій орлиний, іду дорогами війни // Позакласний час(додаток).- 2003.- №8.-с.6-9

9. Подолян Т. Незабутній День Перемоги// Позакласний час(додаток).- 2003.- №8.-с.10-11

10. Сироватка Р.М. Ніхто не забутий, ніщо не забуте…: Музично-літерературна композиція // Позакласний час. - 2001.- № 13.- с.44

11. Соломонюк О.В. Рідну землю вони берегли // Розкажіть онуку.- 2002.- № 22.-с.8-9

12. Степаненко Г.А. “Хай вічно горить вогонь пам’яті”// Розкажіть онуку. - 2002.-№8.-с.6-7

13. Топчій З.Л. Захистити мир на землі: Урок пам’яті загиблих у Великій Вітчизняній війні // Розкажіть онуку. - 2001.- № 13.-с.20-21

14. Цимбалюк Л. Ніхто не забутий, ніщо не забуто: літературно-музична композиція до Дня Перемоги // Сценарії шкільних свят. - К.: Ред. загальнопедагогічних газет, 2003.- (Б-ка “Шкільного світу).-с.88-92

15. 60-річчю Великої Перемоги присвячується // Шкільна бібліотека.-2005.- №1.- (Спецвипуск)

16.Голованова О.П. Злинка: від витоків до сьогодення.-Кіровоград,2013.-с.66-117

Урок пам'яті

Тема: Чорнобиль – наш одвічний біль                                                  Мета: ознайомити учнів з трагічними подіями на Чорнобильській АЕС, розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя заради майбутнього життя людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю.  Обладнання:  портрети пожежників, які загинули; живі квіти; свічка пам'яті з чорною стрічкою; виставка книг «Чорнобиль — трава гірка», аудіозаписи, презентація «Чорнобиль»                                                               Ти відомий сьогодні кожному                                                                Не ім`ям своїм, а бідою.                                                                Тою вулицею порожньою                                                                 Понад прип`ятьською водою…                                                                 Мій Чорнобиль !                                                                 Зелений пагорбе !                                                                 У якому ти жив сторіччі !                                                                  Запеклись перестиглі ягоди,                                                                  Наче кров, на твоїм обличчі.                                                                                               І. Білий учень ЧОРНОБИЛЬСЬКІ ДЗВОНИ Цей день пам 'ятаємо всі, як один. Той час не злічити - немає годин, Які б повернули святеє життя, Та в день той квітневий нема вороття. Чорнобильські дзвони над нами пливуть, Чорнобильські дзвони нам спать не дають, Чорнобильські дзвони над світом  кричать, Чорнобильські дзвони - то смерті печать. Не вірили. Думалось: лихо пройде І болю не буде - тягар упаде. Та атом страшенний на землю упав, О, скільки він горя й печалі завдав. Минуло 29 рокiв, а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув  безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю. Уже давно вiддзвенiли чорнобильськi дзвони, а ми все ще пам'ятає мо тих, хто пiшов у вогонь, - вони увiйшли у стогiн i душу, болем зчорнену до дна:   Рахунок буде 904. Всiх поiменно у незабуття.    I буде суд, який поверне вiру,                Та не поверне молодi життя.               Хто квiтень наш отак пiдступно зрадив,               Що стiльки горя, аж рида весна?   I хто тепер такiй бiдi зарадить?!   Щоб жив Днiпро i щоб жила Десна. 26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.        учень 26 квітня! В ніч із забуття Йде страшне створіння – атомне дитя. Суть його безкровна і зіниць нема І уста безмовні, і душа німа. Вирвавшись на волю з мороку ночей, Вже калічить долі і батьків. Виродок – створіння ціль страшну таїть Поглина сумління, душі нам двоїть. Простяга до серця щупальця страшні І вселяє муки, муки неземні. Присипляє мозок посвистом глухим Стронцієву дозу сипле, наче дим.                 Учень 26 квітня! Люди не проспіть! Атомне століття раною горить. Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу, Щоб зустріли внуки вранішню зорю. І виростають покоління Котрі не чули тиші Що зберегли ми, що надбали Що дітям в спадок передать? Тепер тут зона, а була земля, Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль. Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести. Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф. Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки: всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. „З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами. Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км. На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь”. Учень Зойкнула Земля чаіним криком - Сину, вбережи і захисти! Вийшла мати із іконним ликом: - Йди, синочку, хто ж коли не ти? Спалахнуло небо, впало крижнем - Сину, вбережи і захисти! Вийшла жінка з немовлятком ніжним: - Йди, коханий, хто ж коли не ти? За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники з охорони Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком. 23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 м2. Адже в цьому залі знаходились всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитись на бікфордів шнур. Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України. Учень Вогонь і землю зріднили собою І кипіла у них під ногами земля Навіть небо двигтіло од вогненного болю І тривога палюча долітала здаля. А трагедія кожну мить наростала Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну. І немов з Хіросіми, з безодні повстала Перед людством, відкривши свою таїну. Як спинити її – гуртувало єдине бажання, Не терпілось, не ждалось – загрожував згаслий час. Невпокорене атомне випробування Впало вперше, пожежники мужні, на вас. Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка. Тепер про Віктора і його бойових соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім’ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: „Тримайтесь ближче до життя, хлопці”. Учень Лейтенанти – хлопці непохитні, Молоде, вогненне покоління. Ви, як пам’ять у тривожнім світі Раду незнищенного коріння. Першим важко. Ви ж були найперші, Із вогню та в полум’я шугали Не до подвигів і не до звершень Ви ж собою людство заступали. Та серця, мов кремені, не вгасли Залишались іскрами на тверді Тільки жити – в нас бунтує спрага, Та продовжить пісню родоводу. А лишилась вірності присяга. Батьківщині. Матері. Народу. Коли молоді пожежники, котрі першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації були ще живими, журналісти запитували у них: „У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?” Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті. Учень Перший удар на себе Перший вогонь на себе Так відчайдушний Данко Людям віддав своє серце. Як же тут не згадати Поруч з ним не назвати – Вас, що уміли серцем Грізний вогонь зупиняти. І віддали – що мали Життя – що одне в людини Вірю, що врятували, Долю моєї дитини. Майор Телятников. Із вогню у безсмертя смерть поправши ступили вони. Одразу за пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши першу медичну допомогу визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Медики працювали цілодобово. Учень Люди в білих халатах до землі вклоняюся вам! В час біди – ви солдати! Чи ангели милосердя? Це крізь ваші серця йде жорстока передова Де незвично чатують порожні очиці смерті. . Одними із перших зустріли цю біду і працівники зв’язку. У ті напружені трагічні хвилини після вибуху і метал не витримав: пульт централізованого зв’язку „Київ – Прип’ять” замовк. Та вже через 20 хвилин він вже знову заговорив. Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією на повернення до рідних домівок.(аудіозапис «Евакуація Прип’яті») Учень ... йдуть колони, колони, колони... Розминаються повні – порожні, Незбагненна процесів болю, У автобусах тих подорожні Ідуть наче із долі в недолю На вокзали, в лікарні, у безвість Із Чорнобиля, з Прип’яті, звідки? Розтривожено вуликів безліч Невидимого стишені свідки. Шестеро із 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли. - Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик; - Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок; - Сержант Микола Васильович Ващук; - Сержант Володимир Іванович Тищура; - Старший сержант Микола Іванович Тітенок. У вогні не згорів їх жертовний чорнобильський слід. Ще затужить по хлопцях Земля і скорбота земна. (Хвилина мовчання). Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне. Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані. Коли оцінили масштаби катастрофи, стала очевидною евакуація населення із найбільш небезпечної зони радіусом 30 км навколо станції. Люди назавжди покидали рідні домівки. Ох, як нелегко було людям залишати той край, де народилися, виросли, землю, де були могили предків, де все рідне, дороге. Для людей ця місцевість стала мертвою, але природа і далі продовжує життя.(аудіо запис «Чорнобиль – репортаж»), Мертві чорнобильські села... Ми відчуваємо їхнє мертве застережливе мовчання, відчуваємо небезпеку, що принишкла у траві, воді, деревах. Земля залишилася без своїх господарів, залишилися самотніми подвір'я, стара груша, стежки... Повертаючись у безлюдну зону, журавлі дивуються, чому тут не чути веселих дитячих голосів, чому тут немає життя. В цій місцевості пустують безлюдні будинки.        Учень На пустищі дикім росте бузина, Сіріє край поля хатина сумна. Облуплені стіни, полин, спориші - Не видно й не чути навкруг ні душі. І тільки при місяці пізно вночі, Коли над хатиною стогнуть сичі, І вікна примарливим блиском горять, - з сіней у світлицю крадеться, мов тать, Якась неземна, потойбічна мара, І груша в дворі завмирає стара. І чути, як в миснику дзвонять миски, І хрестяться лячно побожні жінки. І святять очима коти з темноти, І хочеться швидше те місце пройти, Де буйно і дико росте бузина, Де пусткою хата сіріє сумна. ( Пісня «Мої лелеки, лелеки білокрилі»). На ліквідацію наслідків Чорнобильської аварії, за скромними підрахунками 1989 року, витра-чено 8,5 мільярдів карбованців, тоді як усі АЕС у бувшому Радянському Союзі, разом узяті, за роки своєї роботи дали величезний прибуток - 25 мільярд. Чорнобиль... Мертва земля... Це - трагедія для всього людства, більшої годі уявити!         Учень Є чорне золото, є чорний хліб. Є чорний лебідь і лебідка чорна. Та найчорнішим серед них усіх Є все-таки Чорнобиль. Є чорна хмара й чорний-чорний дим, Година чорна і тюльпани чорні. Та найчорнішим серед них усіх Є все-таки Чорнобиль. Є чорна Африка і чорний крук, Він чорно-чорно-чорний, Та найчорнішим серед них усіх Є все-таки Чорнобиль! Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240. весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення. А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом. На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживає в забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками. Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу. (Пісня Руслани Денеги «Чорнобиль») Екологічний калейдоскоп „Ми всі господарі природи, тож бережімо її вроду!” Мета: Показати учням стан навколишнього середовища та шляхи виходу з екологічної кризи; розвивати уміння аналізувати та робити висновки; виховувати ціннісне ставлення до природи Обладнання: Методична розробка заходу, презентація , виставка учнівських картин-пейзажів, плакат із пейзажем і заголовком „Ми всі господарі природи, тож бережімо її вроду!”                                 Епіграф Люби природу не як символ Душі своєї, Люби природу не для себе, Люби для неї. М. Рильський                 Хід заходу : (Звучить музика П.І.Чайковський «Пори року») Класний керівник Природа! З дитячих років ми звикли до її чарівної краси. Любимо бувати в лісі, полі. Дивимося на квіти, дерева. Радіємо спілкуванню з природою, милуємось її красою. Людина – це частинка природи. І саме природі ми зобов’язані своїм існуванням, своєю досконалістю, своєю могутністю. Та, на жаль, не завжди ми шануємо чарівну вроду природи. Декламатор: Природа нам – як рідний дім, Вона усім – як мати, Щоб лад завжди був в домі тім, Про це нам треба знати. Не рви, не нищи, не руйнуй – Це заповідь для тебе, Красу планети не зіпсуй – Вона одна під небом. (Звучить музика: А. Вівальді «Пори року».) ^ 1-й еколог. Ми вас вітаємо радісно й щиро, Ми вам даруємо повітря свіжого ковток, Ми вам бажаємо щастя і миру, І хай природа усміхається вам кожен крок. ^ 2-й еколог. Шепіт колосся, зілля цілюще, Помах чаїного диво-крила, Все, наче казку, ти, невмируща, Рідна природо, людям дала! 3-й еколог. Все живе, що нас оточує ,хоче і повинно жити. Якщо загине природа, загине і людство. Проблеми екології набувають все більш пріоритетного значення. Колись на землі кількість людей була невелика, природа не відчувала на собі її тиску. Довкілля легко самоочищалося і самовідновлювалося. Зараз людська діяльність стала могутньою силою, яка впливає на природу, це й призвело до виникнення різних екологічних проблем. (Демонстрація слайду : «Екологічні проблеми»).  Основні екологічні проблеми  в Україні 1. Тверді побутові відходи (ТПВ) 2. Відходи електричного та електронного устаткування, включаючи відпрацьовані батарейки 3. Небезпечні відходи, включаючи відходи хімічної промисловості 4. Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ), включаючи непридатні пестициди 5. Ртутне забруднення і відходи, що містять ртуть 6. Небезпечні хімікати в товарах 7. Використання пластикових пакетів та одноразового посуду (безпека та відходи)  ^ 4-й еколог. Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблема стосунків між природою та суспільством дедалі загострюється. Страшною дійсністю стали отруєні річки та моря, задушливе, шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин та рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повсюдне повне виснаження грунтів у аграрних районах. Такі екологічні катастрофи, як вибух на ЧАЕС, аварія танкера компанії Ексон-Вальдіс, пожежа нафтових свердловин у Перській затоці, свідчать, що забруднення довкілля нині не має меж. ^ 1-ша учениця. Нашу голубу планету часто порівнюють із величезним космічним кораблем, який летить просторами Всесвіту. А людство – екіпаж цього корабля. 2-га учениця. Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого космічного корабля немає аварійного виходу. ^ 3-тя учениця. І лунає сьогодні : „Тривога на космічному кораблі „Земля” Майбутнє Землі в небезпеці”. (Демонстрація слайду : «Причини забруднення»). 1) Забруднення навколишнього середовища відбувається через життєдіяльність людини. 2) Забруднення землі відбувається через нераціональне природокористування під час ведення сільськогосподарських робіт. 3) Забруднення землі відбувається через порушення землі в процесі будівництва і гірських виробок. 4) Забруднення вод відбувається через скидання в річки, озера і моря стічних вод. 5) Забруднення Світового океану відбувається через потрапляння у води нафти і нафтопродуктів. 6) Забруднення атмосфери відбувається через згоряння палива. ^ 4-та учениця. Це крик! За цими словами гірка істина. Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи: парниковий ефект; зменшення озонового екрану в стратосфері; проблема чистої води; кислотні дощі; причиною 70 % ракових захворювань людей і тварин є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища; щорічно планета втрачає десятки видів тварин, які заносяться в червону книгу під звуки траурних маршів екологічної катастрофи; плаче важко поранена, хвора земля, тривожний набат закликає до розуму. І на пам’ять спливає пророцтво великого Кобзаря: „Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде. Декламатор: Земле рідна – природи ім’я, Понівечена скрипка моя. Як могла в цім світі жити? Як могла благоденствувать? Як? В ніжності просинатися рано, Коли ти помираєш в ранах! Як могла ти плекати квіти! Коли так благаєш жити, Як не чула моя душа, - Що здригаєшся ти від ножа, Як дивлюсь, вам, природо, у вічі? Перед вами я винна тричі! ^ 5-та учениця. І, справді, в цьому винна людина – у не розумній змові з технікою. Коли б можна було на машині часу перенестися в минуле, то змогли б багато розповісти про згубний вплив людини на природу, про те, як ми не чекали милості від природи, а старалися лише як найбільше взяти. ^ 1-а учень. Загублено понад 2 млрд га орної землі. 2-а учень. Ліси на планеті зникають зі швидкістю 20 гектарів за хвилину. 3-а учень. Щорічно викиди в атмосферу складаються 200 млн тонн оксиду вуглецю. ^ 4-а учень. Близько 146 млн тонн оксиду сірки. 5-а учень. За 60 років на планеті зникло 76 видів тварин і декілька сот видів рослин. 1-а учень. Гине в річках риба, потоки автомашин отруюють повітря. Варварство триває. Декламатор: Щось не те на Україні, Щось не все в порядку, Сади вишневі похилились, Хрущі давно вже не гудуть. Лише жуки ті колорадські Картоплю день і ніч гризуть. Жайворонки над полями Більше не співають, Тільки одні хімікати вітри розганяють, Одні хмари з кислими дощами Понад нами ходять. Вченні дійшли висновку, що вже в наступному столітті наша Земля може обернутися на безлюдну пустелю, а ресурсів біосфери вистачить лише на кілька десятиліть. Наше покоління практично в усіх куточках планети безсоромно грабує в коморах природи те, що належить дітям і онукам. Ліквідація глобальної екологічної кризи є сьогодні найважливішим завданням людства. ^ 2-й учень. Зупинімось – останній є шанс. Оглянімось – благаємо Вас. Все задумано мудро в природі: Жити усьому в мирі і злагоді. 3-й учень. Річка хай куди хоче тече. Пташеняті підставим плече. ^ 4-й учень. Як зрубаємо дерево, вмить, Поспішаймо хоч два посадить. 5-й учень. Як асфальт- то не через калину, Джерельце хай не знає зупину. ^ 1-й учень. Полюбімо природу палко. Не топчімо ногами фіалку. (Демонстрація слайду : «Що ми залишимо…»). 2-й учень. Як розоремо світ оцей вщерть. Вирок нам без війни – смерть. Зупинімось- останній є шанс. Це планета не тільки для нас. ^ 3-й учень. Ніщо готове не впаде нам з неба, Працюйте, не шкодуючи зусиль. А ще умійте, друзі, там де треба, Природу рідну Зберегти! ^ 4-й учень. Пройдуть роки і, можливо, хтось із теперішніх учнів стане господарем і охоронцем лісу, а може, просто доброю людиною, яка поведе своїх дітей на природу і навчить її любити. Декламатор: Ми вас кличемо в світ Дивовижної природи, Де немає горя й бід, Де джерельно чисті води, Де ростуть рясні сади. Спів птахів лунає дзвінко, Ми ж потрапимо туди, Якщо будемо довкілля берегти! ^ 2-й учень. Людина і природа- то одне єдине, І годує нас природа, як матінка сина. (Звучить музика. П.І.Чайковський Пори року». Музика стихає, декламатор читає вірш «Учись любити» Учись любити все навколо себе: Траву і квіти, кущик, деревце, Жучка і пташку, і блакитне небо, І синьооке чисте джерельце. Усе прийшло на білий світ, щоб жити, Щоб дарувати радість і красу. Учитись дивуватись і любити Чистеньку мов перлиночка, росу. Поглянь на світ – дивовижна казка! А квіти – це , мабуть, душа землі. У кожній з них струмить любов і ласка, Вони,неначе діточки малі. Яка земля! Чарівна, пречудова! Вона нам мати. Ми – її дитя! Летить на землю весняна обнова, Бурлить, вирує на землі життя! (продовжує звучати музика).

Виховний захід

для учнів 5 класу

на тему:

Допоможи собі сам

Мета:  Поглибити знання учнів з питань цивільного захисту; повторити правила поведінки у складних ситуаціях та закріпити навички надання допомоги постраждалим; стимулювати розвиток витривалості, мужності, рішучості, кмітливості; виховувати почуття співпричетності до долі та проблем інших, відповідальність за близьких, оточуючих, власну Батьківщину.

Обладнання:

 навчальні таблиці «Дії громадян за сигналом «Увага всім!», «Протигаз та його устрій»; виставка дитячого малюнку на задану тему, стенд з фрагментами кращих учнівських творів, присвячених тематиці; дошка-табло для висвітлення рахунку за результатами змагань.

Інвентар: санітарні сумки, ватно-марлеві пов’язки, серветки, протигази, 3 комплекти аптечок, шини (бинти для них); посуд, оцет, лимонна кислота для приготування розчину

Література

1. І.М. Миценко. Забезпечення життєдіяльності людини у навколишньому середовищі. – Кіровоград, 1998.

2. Основы подготовки населения и детей к действиям в чрезвычайных ситуациях. Методические рекомендации. – М, 1999.

3. Надзвичайна ситуація. Що робити? К., УТГ, 1988.

Перебіг заняття

1. Організація класу       (1-2 хв.)

(Привітання, перевірка готовності до заняття).

2.  Повідомлення теми та мети заняття   (3 хв.)

Вчитель:

- Життя, як бачимо, не завжди протікає спокійно. Кожного дня ми з вами слухаємо новини. Скільки серед них прикрих, про нещасні випадки, які зненацька спіткали мирних громадян. Як важливо у таких ситуаціях, щоб людина не розгубилася, взяла себе в руки і пригадала, як поводитися за таких обставин, як врятуватися самій і як допомогти іншим.

Отож, сьогоднішнє заняття, яке має назву «Допоможи собі сам», ми з вами присвятимо тому, щоб навчитися виходити зі скрутних життєвих ситуацій.

3. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок, підготовка до змагання        (10-15 хв.)

1) Бесіда

 – Які ви знаєте надзвичайні ситуації?

( Землетрус, повінь, пожежа, снігові завали та заноси, катастрофи, аварії, тощо.)

 – Що чи хто є причиною названих вами ситуацій?

 (Стихійні сили природи, людська необережність.)

 – Як слід діяти при виникненні пожежі?

- низьких температур?

(Вислуховує відповіді учнів)

 – Які ви знаєте служби, що допомагають подолати надзвичайну ситуацію та врятувати людей?

( Пожежники, рятувальні загони, міністерство надзвичайних ситуацій.)

– Усі ці служби належать до єдиної системи цивільного захисту та цивільної оборони, мета якої – захищати нас з вами, громадян України на випадок стихійного лиха, атаки ворога, надзвичайної ситуації техногенного характеру. Міністерство з надзвичайних ситуацій, яке керує цією складною роботою, було утворено після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

2) Перегляд виставкових матеріалів

 – А тепер давайте поглянемо на нашу виставку. Усі ці малюнки виконані вашими товаришами. Погляньте, як вони зобразили роботу рятувальників (вказує на певні малюнки). А ось як було зображено вашими ровесниками рядових співгромадян, що допомагають врятувати потерпілих. (вказує на ці малюнки).

– Але можна зобразити тему біди і за допомогою слова. Давайте поглянемо на цей стенд (вказує на виставку фрагментів кращих учнівських творів). Вслухайтеся у вислови ваших товаришів. Будь ласка (заздалегідь підготовлені учні по черзі підходять до стенду і виразно зачитують фрагменти творів)

 –  А тепер нам час перевірити власні знання та підготовку, дізнатися, на що здатні ми у складній ситуації. Отож, на нас чекає змагання.

4. Змагання «Допоможи собі сам»     (15 хв.)

1) Представлення журі

Всі готові?

2) Розминка команд

Вчитель

- Назвіть основні задачі ЦЗ.

- Який сигнал ЦЗ. У яких випадках і як він подається?

- Як передається сигнал ЦО та мовленнєве повідомлення у нашій школі? Дій класу.

- Якщо ти сам вдома і чуєш сигнал «Увага всім!», які будуть твої дії:

- на вулиці?

- в театрі?

- Які засоби захисту органів дихання ви знаєте?

(Оцінювання відповідей журі)

3) Домашня аптечка (в 2 етапи, кожен з яких оцінюється окремо)

1 етап

Вчитель

- У кожній родині є домашня аптечка, якою користуються для надання першої медичної допомоги. Що ж у ній має бути?

(Діти мають назвати комплектацію аптечки -анальгін, корвалол, нашатирний спирт, йод (або 1%-й розчин бриліантового зеленю), активоване вугілля, пластир, бинт, джгут, перекис водню).

2 етап

За командою «На старт! Увага! Руш!» проводиться естафета: серед купки звалених на столі предметів кожен учасник команди може вибрати лише 1 предмет і перенести його до аптечки, розташованої на іншому столі, повернутися якнайшвидше до команди і передати естафету.

(Оцінювання правильності вибору та швидкості виконання.)

4) Протигази

1 етап

Вчитель - На трасі Миколаїв-Херсон у квітні цього року відбулася аварія: перевернулася машина, що перевозила у склопосуді бром. Ви знаєте, що пари брому вражають органи дихання. Які засоби індивідуального захисту слід застосувати у даному випадку?

(Діти мають назвати серветки, змочені підкисленим водним розчином, ватно-марлеву пов’язку, протигаз. Оцінюється перша відповідь та її повнота.)

Вчитель – Як приготувати цей розчин, його склад? (пляшку 9%-го столового оцту розвести одним з половиною літром води для отримання 4%-го водного розчину) Як часто слід змочувати серветку? (кожні 40 хвилин).

Вчитель – Оголошується конкурс з ватно-марлевими пов’язками. Ваше завдання – виготовити і показати правильне застосування.

(На час, по три особи від кожної команди).

2 етап

Вчитель – Давайте пригадаємо, з чого складається протигаз? Яке його призначення? Як правильно його для себе підібрати?

(Діти мають на швидкість знайти у протигазі 2-3’. Оцінюється першість.)

Вчитель – Що слід зробити для того, щоб скельця протигазу не запотівали?

(Діти кажуть: нанести милом сітку по склі і протерти м’якою тканиною. Подихати і подивитися, чи не запотіває скло. У разі потреби повторити.)

Вчитель – Одягти протигази!

(Естафета на швидкість (по 3 особи від команди). Оцінюється першість команд і правильність одягання протигазу.)

5) Лікар Айболить

Вчитель – У побуті, в поході, під час навчання можуть відбутися непередбачувані травми голови, рук, ніг. Допомогти людині треба іще до приїзду карети «Швидкої допомоги». Що слід мати під рукою для перев’язування голови? При переломі руки? Ноги?

(бинти, шини або рівні палки, нашийну хустину, шмат або відріз тканини)

Вчитель – Оголошується змагання на кращого лікаря.

(З кожної команди обирають 3-х «постраждалих» і трьох «лікарів». Кожен з лікарів виконує своє завдання: перев’язує руку, або ногу, або голову своєму постраждалому. Оцінюється швидкість, вправність, правильність виконання перев’язки.)

5.  Підбиття результатів змагання     (3-7 хв.)

Вчитель – А тепер, поки команди відпочивають після виконаних завдань, послухаємо шановне журі. Як ви оцінили роботу наших юних рятівників? Кому віддали перевагу і першість?

Виступ журі.

Нагородження команди-переможниці.

6.  Підсумки заняття       (1-2 хв.)

Вчитель - Отож, як бачимо, іноді складні життєві обставини вимагають від людини мужності та рішучості, вмілості та вправності, вміння не розгубитися у складній ситуації. Я гадаю, що тепер і наші діти, і батьки зможуть подолати будь-які проблеми.

Виховний захід

 з теми «Правила дорожнього руху знай – життя і здоров’я зберігай»

Мета заходу: закріпити навички учнів з ПДР; навчити їх постійно дотримуватися правил ПДР, аналізувати їх значення, не ризикувати своїм життям і здоров’ям, перебуваючи на дорозі; виховувати почуття відповідальності, свідомого ставлення до реальних подій, дисциплінованості; формувати соціальну і здоров’язберігаючу компетенцію.

Хід заняття.

1. Слово вчителя. Найважливіше для людини – її життя, а найцінніше в цьому житті - здоров’я. Адже кожна людина унікальна, неповторна. І життя в неї одне, тому берегти його і здоров’я необхідно кожному.

Сучасний світ дуже складний і в ньому багато небезпечних ситуацій. Адже статистика дорожньо-транспортних пригод невтішна: в світі щогодини гине 9 дітей. В Україні нараховується понад 10 млн. автомобілів, майже 2/3 дітей, які потрапили під колеса автомобілів, знехтували правилами дорожнього руху. Тому на сьогоднішньому занятті ми перевіримо ваші навички по убезпеченню життя і здоров’я під час перебування на дорозі. Давайте переглянемо навчальний відеоролик, який допоможе вам пригадати правила дорожнього руху для пішоходів.

(учні переглядають соціальний відеоролик №1)

Питання до учнів після перегляду:

1. Хто є учасниками дорожнього руху?

2. Хто такий пішохід?

А тепер переглянемо другий відеоролик та проаналізуємо поведінку даного пішохода на дорозі. До чого вона призвела?

(перегляд відеоролику №2)

Обговорення побаченої учнями ситуації.

Приклад відповіді учнів: пішохід ризикував не тільки своїм життям, а й призвів до загибелі інших людей.

2. Слово вчителя. А зараз ми проведено з вами напівжартівливу вікторину.

Питання вікторини:

1.  Яка машина може їхати без двигуна внутрішнього згоряння? (Іграшкова)

2.  З якої сторони треба обходити машину, пішохода? (Зліва)

3.  Що потрібно зробити перед виїздом на велосипеді? (Перевірити сигнал, гальма)

4.  Шофер веде машину. Попереду нього дві птиці — гуска і качка. Що треба давити? (Треба давити на гальма)

5.  Який сигнал світлофора дозволяє перехід? (Зелений)

6.  Які машини можуть їхати без сигналу? (Іграшкові)

7.  Як потрібно обходити трамвай? (Спереду)

8.  Де повинні ходити пішоходи, якщо немає тротуарів? (По лівому краю проїжджої частини вулиці)

9. Як потрібно обходити автомобіль, автобус і тролейбус? (Ззаду)

3. Слово вчителя. Молодці, з усіма напівжартівливими запитаннями  ви впоралися гарно. А тепер більш серйозне завдання. Виберемо найактивнішого учасника вікторини. На дошці схема засобів регулювання ДР. Із допоміжного матеріалу необхідно вибрати та розташувати в вільних квадратах малюнки, які відповідають потрібним засобам регулювання (Учень повинен вибрати регулювальника, світлофор, дорожні знаки, дорожню розмітку).  

4. Слово вчителя. До нас  завітали гості, які найчастіше вам зустрічаються.

Виходять учні, які тримають у руках макети дорожніх знаків:

­         пішохідний перехід,

­         доріжка для пішоходів;

­         рух велосипедистам заборонено;

­         багатосмугова дорога;

­         зупинка автобусу, трамваю;

­         перехрестя.

Учні зі знаками говорять слова:

1.  Стоїмо ми при дорозі,

Допомогти людині в змозі,

Усюди — близько і далеко,

Надійні сторожі безпеки.

2.  Одні із нас вам сповіщають,

А інші — щось забороняють,

Попереджають вас завжди,

Аби не трапилось біди.

3.  Вартують на узбіччях тихо,

Оберігають вас від лиха.

Ти тільки будь уважним дуже,

Їх слухайся, шановний друже.

Ви здогадалися, що наші гості – це дорожні знаки. Давайте пригадаємо їх та всі разом скажемо назви.

(учні із знаками виходять із класу)

5. Слово вчителя.  А тепер перевіримо, як впорався з завданням найактивніший учасник вікторини. Надаємо йому слово. Якщо ви згодні, що відповідь вірна, то дружньо плескайте в долоні, а якщо ні – мовчіть.

(учень пояснює результати роботи зі схемою)

6. Слово вчителя. Відгадайте, будь ласка, загадку.

Він на вулиці щораз

Оком блимає на нас.

- Зупинися! Підожди!

Терпеливо стій-но!

А тепер, будь ласка, йди

Впевнено й спокійно!

Хто це? (Світлофор)

Щоб пересвідчитися, що ви всі з ним добре знайомі,  попрошу до мене підійти трьох бажаючих учнів і виконати два завдання. А оцінювати ми будемо їх роботу за допомогою червоних та зелених кілець, які лежать на ваших партах. Той, хто вважає, що завдання виконано вірно – піднімає зелене кільце, а якщо ні – червоне.

Перше завдання: у кожного учня є залізна пластинка та три магнітні кільця червоного, жовтого та зеленого кольору. Розмістіть їх у правильному порядку, що відповідає вертикальному типу світлофору.

Так, розташування кольорів на світлофорі ви знаєте, а про що говорить кожний з них.

Друге завдання:  на аркушах записано дії пішоходів згідно з  сигналом світлофору. Залиште на залізній пластинці кульку, колір якої відповідає даному правилу.

(учень читає завдання та демонструє удаваний світлофор

 з одним колом певного кольору)

6. Слово вчителя.  Закріпити знання про світлофор нам допоможуть персонажі дитячих казок Баба Яга та Кощій Безсмертний, які проводять курс лекцій з ПДР.

(перегляд відеоролику №3)

7. Слово вчителя.  Діти, а що ж нам робити якщо на регульованому перехресті не працює світлофор? Потрібно кликати регулювальника.

(входить учень – регулювальник і стає на розміченому перехресті. Регулювальник за допомогою жезла демонструє сигнали регулювальника, що означають: Стійте. Увага. Можна йти та коментує їх.

8. Слово вчителя.  Ми багато чого згадали і на закріплення проведемо бліц – опитування.

(учні відповідають, піднімаючи вгору кола зеленого кольору – так,

 червоно – ні)

Питання:

1.     Дорогу потрібно переходити в будь-якому місці? (Ні)

2.     Багатосмугову дорогу можна переходити тільки по підземному або наземному переході? (Так)

3.     Чекати ТЗ потрібно там, де тобі зручно? (Ні)

4.     Перехрестя потрібно переходити під прямим кутом? (Так)

5.     Чекати ТЗ потрібно за 2 метри, стоячи обличчям до дороги? (Так)

6.     Трамвай потрібно обходити попереду? (Так)

7.     При переході дороги спочатку треба подивитися направо, а потім – наліво? (Ні)

8.     Автобус та автомобіль потрібно обходити позаду? (Так)

9.     На велосипеді можна катати друзів та однолітків. (Ні)

10.                        Односторонню дорогу потрібно переходити по прямій? (Так)

9. Слово вчителя.  Ваші зелені кільця говорять про те, що ви теоретично добре підготовлені.  Молодці! А скажіть, будь ласка, чи сподобався вам наш захід і що ви з нього корисного сьогодні почули.

Приклади відповідей учнів: закріпили знання про користування світлофором, запам’ятали сигнали регулювальника, пригадали правила для пішоходів, зрозуміли, що своєю ризиковою поведінкою ми можемо завдати шкоди не тільки собі, а й іншим людям.

13. Слово вчителя.  Я думаю, що отримані знання з правил дорожнього

руху допоможуть вам зберегти життя і здоров’я. А щоб ви їх не забували, кожен отримає «Пам’ятку про дорожній рух».

Святкова програма для хлопчиків " Ми вам довірим батьківщину"

Мета: привітати хлопчиків зі святом; розвивати акторські здібності, кмітливість та спритність; виховувати почуття патріотизму, дружелюбність

Обладнання: тексти пісень та віршів-привітань, предмети для конкурсів, подарунки

Хід свята

І Слово вчителя.

6 грудня 1991 року Верховна Рада прийняла Закони "Про оборону України" та "Про Збройні сили України". Тому саме ця дата увійшла в історію сучасної  держави  як День Збройних сил України.

Дорогі хлоп'ята! Щиро вітаю вас зі святом! 

Ви - наша опора,

Ви - наша надія.

Дорослими станете - 

Будьте міцними,

Твердими, мов криця.

Для цього ще треба

 Багато вам вчиться.

Тож хай вам всміхається 

Вранішнє сонце.

Бажаю вам радості 

В кожне віконце.

Ростіть і мужнійте,

Любі хлоп'ята!

 Хай вами пишаються

Мами і тата!

ІІ Привітання від дівчаток.

1. Пісня "Свято хлопчаків" (мелодія пісні "Ну хто тобі сказав?")

Свято хлопчаків,

Дівчат захисників,

Гарних вояків

вже настає.

Хочемо сказать, 

вам, дорогі, сказать,

усього найкращого

всім побажать.

Хай кожний день,

кожну мить

вам у всьому щастить,

добра і миру усім ми зичим вам.

І пам'ятайте, шановні, ми любимо вас,

бо наші хлопці усі - це просто клас!

2. Вірші-привітання

Сьогодні справжніх хлопців свято,

А в нашім класі їх багато:

Сміливих, веселих і мужніх,

Кмітливих, шляхетних і дружніх.

 Бешкетній нашій половині

Вітання надсилаємо свої.

І для вітання є у нас причини.

Ура - завзятій хлопчаків юрбі!

Коли на ваші спільні бійки 

Ми на перерві глядимо,

То віримо, що батьківщину

Вам без вагань довіримо!

Щоб зростали і мужніли

Ви кожну годину,

Щоб батьки пишались вами

У будь-яку днину!

А ми під захистом у вас 

Спокійно будемо навчатись.

Дамо списати вам не раз -

На це вам можна сподіватись!

Тому, хлоп'ята, від душі

Безайвих слів, усі підряд:

Руді, чорняві і біляві _

Прийміть вітання від дівчат!

Хлопців раді ми вітати,

Їм здоров'я побажати,

Хай ростуть вони скоріше

Й дружать з нами ще міцніше!

3. Пісня " Як же нам не веселитись"

Як же нам не веселитись,

Не співати всім пісні:

День захисника Вкраїни

Всі святкують хлопчаки.

Справжні воїни майбутні

Перед нами - ось вони!

Гарні, сильні , спритні, дужі

Наші класні пацани!, 

Юра, Влад , Андрій і Саша,

Привітання ви прийміть.

Хай квітує доля ваша,

Хай у всьому вам щастить.

Ви дівчаток поважайте

І не сердьтеся на нас,

Від нахаб нас захищайте,

Адже всі ми - дружний клас!

3. Розважальні конкурси.

1."Чарівні кульки"(завдання - в повітряних кульках)

1). Станцюй гопака.

2).Проспівай пісню котячим голосом.

3)Зобрази електрочайник.

4). Намалюй автомобіль.

2. "Силачі"(розгорнути цукерку в боксерських рукавичках)

3. "Спокусливе яблучко".

4. "Стрункий юнак"(пройти з певну відстань з книжкою на голові).

5. "Кутюр'є"(за 1 хвилину придумати модні доповнення до дівчачих костюмів).

4  "Солодкий стіл".

Тема:Україна- єдина країна

Мета:поглибити знання учнів про історичне минуле, державні та національні символи, традиції українського народу; формувати розуміння єдності й цілісності України; виховувати почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю

Обладнання: карта України, плакати «Державна символіка», «Національні символи», «Народна вишивка», презентація «Україна – єдина країна», запис дитячої пісні «Про Україну»,вислови: 1) Батьківщина – мати, умій за неї – постояти;

2)Забудеш рідний край – Твоє всохне коріння (П.Тичина);

3)Можеш вибирати друзів і дружину, вибрати не можна тільки Батьківщину(В. Симоненко);

4) Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина _ то найкращий край(Д. Павличко),

книжка «Я все люблю в своїм краю»(упор. Г.М. Кирпа)

                                 Хід уроку

І Організаційний момент.

ІІ Загадка:

Як же край той зветься,

Де ти, хлопче, зріс,

 Де твій дім, озерце,

Рідна школа, ліс?

Де верхам синіти

Вічно вдалині,

Де найкращі в світі

 Люди і пісні?..(«Батьківщина», Віра Багірова)

ІІІ Оголошення теми і мети уроку.

1. Мікрофон.

-         Чим для кожного з нас є Україна?

 2.Вірш Леоніда Федорука

Україна – то не звук і не просто слово,

Україна – серця гук, солов’їна мова,

Україна – то земля, вкрита стиглим житом,

Що так сонячно сія під небесним німбом!

Україна – то сади, їх рясні щедроти,

То настояні меди у духмяних сотах!

Україна – то стіжки, мов церковні зводи,

Україна – то стежки наших родоводів!

Україна – то Дніпро повен грай-водою,

Україна – то добро, творене тобою.

Україна – то отця мудрі настанови,

Україна – то серця, сповнені любов’ю!

Україна – то дитя на руках у мами,

То одвічні відкриття брам у світлі храми!

Україна – це і ти, це – і я, і всі ми,

Осяванні з висоти Божими очима!

3. Класний керівник.

Ми народилися на багатій, мальовничій землі. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського.

У глибину століть сягає історія  нашого народу. Україна має багате і славне минуле. Вона виплекала Запорозьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу – таких, як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка… Цей перелік можна продовжити й іменами наших сучасників, які примножують славу нашої батьківщини.

Складною і бурхливою була твоя доля, рідна земле! Топталися по тобі орди чужинців, ворожі пазури роздирали твоє тіло. Дітей твоїх вели загарбники у неволю. Над тобою свистіли гостродзьобі стріли, чорною смертю дихали жерла гармат, шугали ненависні залізні круки, вирували нескінченні битви за твою честь і свободу.

Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ворогів.

Зараз наша держава переживає тяжкі часи. Ми серцем і душею з тими, хто боронить нашу свободу на сході України. Пам’ятаємо тих, хто віддав своє життя задля нашого щасливого майбутнього.

Вшануємо пам’ять  про загиблих борців за Україну хвилиною мовчання.

-         Сучасна Україна – це незалежна держава, розташована у центрі Східної Європи.

-         Сусіди: Білорусь, Росія, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова.

-         Столиця України – м. Київ.

-         Україна поділяється на 24 області, ФР Крим(який зараз окупований Росією).

4.Вірш К.Геніх Україна»

Ти квітуча, наша ненько,

Мила Україно,

До землі уклін, рідненька,

Ти у нас єдина.

Непокірна, волелюбна,

Сильна, нездоланна.

Ми пишаємось тобою,

Квітко незрівнянна!

Скільки наш народ боровся

За твою свободу,

Щоб нащадки пам’ятали,

Якого ми роду.

Не забули нашу мову

Солодку, співучу,

Кобзареве рідне слово

Про Дніпро і кручі.

Про сади твої чарівні

 І родючі землі,

Що живем в країні рідній

Вільні, незалежні.

5.Вірш Олеся Лупія «Своє любіть»

Знай, синочку, доню, знай:

Наша Україна _

То чарівний, милий край,

Золота країна.

Рідну землю прабатьки

Захищали кров’ю,

То ж любіть її завжди

Вірною любов’ю.

Виростайте і живіть

Для добра і слави,

Як святиню бережіть

Символи держави.

В них історія століть,

Небо, степ широкий…

Золотий тризуб любіть,

Прапор синьо-жовтий.

6. Бесіда про державні символи України.

24 серпня 1991року –було прийнято Акт проголошення незалежності України. Які ж символи має наша держава?

Учениця розказує вірш Наталки Поклад «Прапор»

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави;

 Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє небо, жовте – жито,

Прапор свій оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже народом

Українським в Україні!

Герб.

Гімн. Учень розказує вірш Н. Поклад «Державний гімн»

Слова палкі,

Мелодія врочиста –

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна, незнищенна,

Від неї лине світло навкруги.

7. Бесіда про національні символи України.(калина, рушник, верба…)

8. Конкурс «Знавці України»

1).Кольори нашого державного прапора(синій і жовтий).

2). Розкажіть перші рядки гімну.

3). Президент України.

4). Дерево, яке освячується в церкві перед Великоднем. Воно охороняє від злих сил.

5).Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди.

6).Дерево-символ, з яким у піснях порівнюють струнких дівчат.(тополя)

7). Український народний інструмент з дерева або очерету, що має форму трубки з отворами(сопілка).

8). Чим прикрашають голову українські дівчата?

9).Національний символ. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю.

10).Відомі люди України.

11).Визначні місця України.

12) Україна – багатонаціональна країна. Як ви це розумієте?Як ми повинні ставитися до національних меншин?

ІV. Підсумки уроку.

Діти! Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками примножуйте її культуру, своїми досягненнями славте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте свій народ.

Не ділімо цю землю,

Не ділімо це небо,

Не ділімо хатини

Й сім’ї не ділімо!

Бо ми – браття єдині

В українському слові,В українськім корінні,

В українській любові!

Нехай ніхто не половинить,

 твоїх земель не розтина,

 бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна.

Будемо сподіватися, що скоро настануть мирні часи для нашої України.( Звучить дитяча пісня «Про Україну»)

http://youtu.be/Pf7mVh_XeWM